Ейстейн Севог (норв. Øystein Sevåg) - норвезький музикант і композитор, джазмен.

З п'ятирічного віку почав вчитися грі на фортепіано, з 12 років - на гітарі; в 1970 році вступив в церковну рок-групу як бас-гітарист. У підлітковому віці грав на басі в рок-групі, але вчасно повернувся до свого класичного коріння, щоб вивчити фортепіано, флейту та композицію в приватній музичній консерваторії в Осло; до 1980-х років, однак Ейстен захопився можливостями, які надає розвиток синтезатора, і він занурився в електронну музику
Результат п'ятирічної праці студії, дебютний LP «Закрий очі та дивись» повільно прокрався в часи New Age в США на Billboard, і приземлив Sevåg на лейблі Windham Hill.
1987 - Global House, запис, що відображає новий інтерес до акустичних звуків та текстур світового звучання, включаючи диджериду та струнний квартет;
1996 -наступний альбом Visual, співпраця з гітаристом Лаккі Патієм.
Севог воскресив у 1997 році відомим Bridge, з Лондонським оркестром філармонії, вигравши нагороду Інді в США за найкращий запис new age року.
Одна з його нових композицій у класичній області - струнне тріо - прозвучала уперше на музичному фестивалі Casa dei Mezzo на Криті, Греція, та у квітні 2006 року в Мадриді.
У квітні 2010 року він випустив свій студійний альбом The Red Album, співпрацюючи з Пітером Веттре, Бендіком Хофсетом, Андреасом Бай, Паоло Вінчаччі, Оле Маріусом Мельхусом, Зоторою Нігардом, Сарою Евінг, Одюном Ерліен та Евінд Аарсет

Бенедікте Торгет(Benedicte Torget) - відома співачка і авторка пісень, яка виступає з шести років, на радіо та телебаченні, а також у концертних залах та театрах.

Освіта в музичній консерваторії в Осло і в Осло вона вивчала стилі імпровізації в музиці сімнадцятого століття, народної музики і джазу. Вона співпрацювала з багатьма визнаними музикантами в Норвегії та за кордоном. Альбом «Після дня дощу» був її першим записом власних пісень. У 2014 році вона та Ейстейн Севог випустили альбом "Karin Boye Songs", за що вони отримали нагороду NOPA Music Prize 2014. Benedicte Torget випустила альбом "Like a Seed Let it Fall" у 2016 році.

Бенедікте Торгет створила свій власний лейбл "Present Recordings" у 2008 році.

Насамкінець цитата неймовірного Ейстена про людство, наше відношення до сьогодення та,звичайно, музику:
"Найнеймовірнішим плаванням, яке здійснило людство в 20 столітті, була подорож на Місяць. Людина не тільки ступила туди, але й вперше змогла розвернутися і побачити планету Земля в цілому. Це було важливим поворотним моментом в історії людства. Фантастичні фотографії нашої планети, які стали доступні, мали, і досі мають величезний вплив на свідомість та ідентичність людини. Ми повільно почали усвідомлювати, що всі ми є частиною однієї і тієї ж цивілізації.
Це визнання все-таки здається тривалим процесом. Але якщо людство зможе проявити таку ж мужність, рухаючись всередину до свого внутрішнього буття, як воно показало, досліджуючи своє зовнішнє середовище, наша цивілізація житиме в більшій гармонії.
Для цього "внутрішнього плавання", музика може бути незамінним супутником. Це може привести нас у контакт із нашою внутрішньою свідомістю, де зберігається визнання того, що ми належимо до більшого цілого.
Музика може розтоплювати застигле. Музика може дати нам сили подолати свої ілюзії, інтелект та свої емоції , де ми нарешті зможемо побачити чистоту, яка виявляється у кожного з нас.
Я вважаю, що музика повинна бути піднесеною. Це повинно збагачувати наше життя. Віна повинна слугувати засобом досягнення свободи та з'єднувати нас із тим, що є хорошого у всіх нас.
Як художник, що має задачу доставляти красу людям. Він будує мости між цим світом та загадками, що знаходяться поза ним. Навіть сьогодні він , у найвищому сенсі, все ще потрібен ".

«Це артист надзвичайного таланту та безмежних амбіцій» (Брайан Циммерман, журнал «DownBeat»).

Гай Мінтус ― піаніст, композитор і педагог, який народився в Ізраїлю, а наразі живе у Нью-Йорку. На думку Тома Генрі з газети «Toledo Blade», це блискучий музикант, який поєднує в собі багатокультурне бачення з пристрастю та шаленством великих джазових музикантів. Гай є палким прихильником джазової та класичної музики як завзятий спеціаліст зі середземноморських культур, який часто подорожує для того, щоб виступати і навчатися разом із маестро різних музичних традицій. Використовуючи ці універсальні знання, він створює справжній і органічний синтез музичних культур під час його виступів, які «глядачі слухають, затамувавши подих» (Барка Фабіанова, журнал «Full Moon Zine»).

Дебютна композиція «A Home In Between», виконана тріо 26-річного Гая, стала вибором редактора журналу «DownBeat» у червні 2017 року. Крім того, досягнення музиканта включають в себе другу премію, а також вибір аудиторії на конкурсі сольної гри піаністів джазового фестивалю в Монтре, дві нагороди «Herb Alpert Young Jazz Composer Awards» від Американської спілки композиторів, авторів і видавців (ASCAP), а також повну стипендію Манхеттенської школи музики та музичного коледжу Берклі. Гаю було доручено писати музику для оркестру «American Composers Orchestra», Єрусалимського симфонічного оркестру, фестивалю камерної музики «Imani Winds», квартету духових інструментів «Allumer» та фонду «Schwarz Foundation».

Ансамбль "airborne extended" був заснований в 2013 р. Це жіночий квартет, який грає сучасну музику на таких інструментах, як арфа, клавесин/клавішні, флейти, блок-флейти/ флейти Петцольд, з електронікою або без неї. У межах австрійської програми NASOM (Нове австрійське музичне звучання) у 2018/19 рр. "airborne extended" представляє світу нові твори, написані для ансамблю.

Елена Габріеллі вивчала музику та філософію у Венеції, навчалася грі на флейті у Венеціанській консерваторії імені Бенедетто Марчелло та в Університеті Ка' Фоскарі. Її вчителями були такі відомі особистості, як П'єр Нарсісо Масі, Патрік Галуа та Кьяра Тонеллі. Також, вона отримала диплом магістра виконавського мистецтва в галузі сучасної музики з відзнакою в Університеті музики і театру в Граці, де вона навчалася під керівництвом музичного колективу "Klangforum Wien". Елена грає в Австрії та Італії у складі різних камерних проектів і сучасних ансамблів, у співробітництві з музичними колективами "Klangforum Wien", "Ensemble Zeitfluss", "Platypus Ensemble", "The Black Page Orchestra", "Neofonia", "Ensemble L'Arsenale", "mdi ensemble" і "RepertorioZero".

Соня Ляіпольд, клавесин. Вона рано обрала для себе старовинну і сучасну музику і регулярно виступає соло як виконавець бассо контінуо й у складі своїх власних ансамблів на визначних концертах і фестивалях по всій Європі та Азії. Міністерство культури Австрії нагородило її за програму «перспективи гри на клавесині» (perspectives of the harpsichord), вона стала лауреатом міжнародних конкурсів з гри на клавесині в Болоньї (2011 р.), "Fidelio" в 2012 р., на міжнародному конкурсі імені Аннелі Де Ман у 2012 р. (den Bosch/сучасний клавесин).
Вона заснувала ансамбль „les roses sauvages", що виконує музику жінок-композиторів XVII та XVIII ст. Соня Ляіпольд працює акомпаніатором та викладачем камерної музики в ITAM у м. Лінц (з Еммою Кіркбі), Австрійській академії бароко, Міжнародній літній академії у Відні (ISA Vienna), і Театрі Ан дер Вин (Theater an der Wien), вона брала участь у створенні фільмів і записі дисків, а також виступає з оркестрами та ансамблями/
У 2017 р. Соня Ляіпольд стала членом виконавчого комітету австрійського відділення Міжнародного товариства сучасної музики (ISCM Austria), а з 2015 р. вона викладає у Віденському університеті музики і виконавського мистецтва.

Каролін Майрхофер народилася в Інсбруці, навчалася грі на блок-флейті в Приватному університеті музики, драми і танцю ім. Антона Брукнера (м. Лінц), а також грі на блок-флейті та віолончелі у Віденському університеті музики й виконавського мистецтва. Вона отримала диплом магістра мистецтв з відзнакою і була нагороджена стипендіями на Фестивалі старовинної музики в м. Амхерст, США, а також "Stichting Musici van Morgen" в Нідерландах.
Вона викладає в Консерваторії Больцано імені Клаудіо Монтеверді.
Вона виступала як солістка в складі ансамблів у різних країнах Європи, Америки й Азії. Вона брала участь у записі багатьох дисків і радіопрограм (RecRec, EMI digital, RAI, ORF, radio espace 2).

Арфістка Тіна Зердін багато виступає вдома і за кордоном, самостійно, а також як солістка у складі різних оркестрів. Вона також входить до різних камерних музичних ансамблів. Вона виконує соло на арфі у Віденському камерному оркестрі, оркестрі "Synchron stage" і оркестрі з оригінальним звучанням "Wiener Akademie", регулярно співпрацює з Віденською народною оперою, Віденською державною оперою та іншими віденськими оркестрами. У 2014 р. вона виступала як запрошена солістка-арфістка в оперному театрі «Ла Скала» в Мілані, Італія. Тіна Зердін співпрацює зі словенськими композиторами. Вона зробила багато записів для «Радіо Словенія» та ORF.

Ансамбль «proton bern», заснований у 2010 р., має репутацію однієї з найкращих груп, що грають так звану «нову» музику. Однак насправді їхня мета є набагато амбітнішою – вони прагнуть ближче познайомити слухачів з новою музикою. Для цього музиканти шукають контакт зі своєю аудиторією і готові обговорювати з нею світ сучасного звучання. Саме тому ансамбль «proton bern» дуже активний у мережі Інтернет: розміщені на YouTube відео з концертів «proton bern» набирають багатотисячні перегляди, що загалом нетипово для нової музики.

Дев'ять основних музикантів ансамблю об'єднує їхня нестримна цікавість до відкриття нових можливостей у музиці. З цієї причини ансамбль «proton bern» спеціалізується на прем'єрах нових творів. Часто це твори, створені на замовлення, спеціально для конкретного образу ансамблю. Ансамбль пишається тим, що пропонує композиторам рідкісну можливість написати музику для особливих інструментів, зокрема таких, як бас гобой і контрафагот.

У пошуках «новизни» в новій музиці музиканти зберігають тісні стосунки з відомими композиторами, а також підтримують винятково обдаровану молодь. У межах ініціативи «protonwerk», спонсором якої є фонд Pro Helvetia, композиторам-початківцям надається можливість, щоб ансамбль зіграв їхні твори на найвищому рівні.

Ансамбль «proton bern» привертає до себе увагу світу, нещодавно це стало очевидно в Санкт-Петербурзі, коли виступом цього космополітичного ансамблю з Берну був відкритий Міжнародний фестиваль нової музики «reMusik» у легендарному Маріїнському театрі. Невдовзі після цього, на запрошення від «Радіо Франція» (Radio France), група записала в Парижі диск для лейбла Klarthe.

При цьому музиканти продовжують підтримувати міцний зв'язок зі своїм рідним містом і наразі ансамбль є резидентом культурного центру Dampfzentrale Bern. Чотири рази на рік ансамбль «proton bern» запрошує місцеву публіку відвідати свіжі концертні програми в межах власної серії концертів «proton am Montag».

Костянтин Тімохін виступає у всьому світі з камерними оркестрами, серед яких Струнний квартет Колорадо (США), Ансамбль Фіделіо та Контршан в Женеві, Бароковий ансамбль Йофін в Цюріху. Він виступав разом з Чечілією Бартолі в її програмі «Sacrificium», відзначеній нагородою ГРЕММІ.

Костянтин Тімохін грав першу валторну в складі багатьох відомих Оркестрах європи, наприклад: Оперного оркестру Цюріху, Базельского Симфонічного, Мюзісієн дю Лувр Франція, з Женевським, Базельським та Мюнхенським камерними оркестроми, Філармонія Граубюнден, Симфонічними оркестроми Сент. Сьогодні він обіймає посаду концертмейстера групи валторн в Базельському камерному оркестрі, з яким бере участь в гастрольних турах за участю всесвітньо відомих солістів та диригентів, виступаючи в найбільших концертних залах світу. Як соліст на аутентичних інструментах він регулярно виступає з Оркестровим Ансамблем Каназава (Японія), «Лє Мюзісьєн дю Лувр» під керівництвом Марка Мінковські (Франція), Кончерто Кьольн (Німеччина) та «Джардіно Армоніко» (Італія) під керівництвом Джованні Антоніні.

Його надзвичайна музикальність викликає захоплення слухачів та преси.
Костянтин Тімохін здійснив записи з престижними лейблами, серед яких Sony та Naïve, а також записував музику для багатьох радіостанцій.

Мистецький колектив зі Стокгольму (Швеція). Складається з артистів, що представляють образотворче мистецтво, танці, музику та звуковий дизайн.

Колектив був заснований у 2005 році. З того часу група займалася створенням вистав, локалізованих художніх робот, інсталяцій та музики, а також проведенням семінарів і лекцій, висвітлюючи специфіку своєї діяльності. MELO по-різному експериментує з роллю аудиторії та досліджує способи її залучення до дійства звуку і руху, а також створення спільного простору. MELO діє в різних культурних контекстах: на танцювальних і музичних сценах, в галереях мистецтв, будинках культури та школах.

З самого початку MELO співпрацював з Новим театром на Печерську (Київ) у кількох виставах, які були представлені на гастролях в Україні та Швеції. Важливим компонентом творчості MELO є робота з дітьми та молоддю з особливими потребами. MELO створив вистави виключно для цієї групи. Мета MELO ― залучити всіх дітей до своєї творчості, особливо тих, котрим майже ніколи не доводиться брати участь у живому мистецтві. Група також хоче зосередитися на тих, хто може виступати на професійній танцювальній сцені у Швеції. У своїй виставі «Місце» колектив задіяв молодь з особливими потребами для створення та виконання твору на одній з найважливіших танцювальних сцен Швеції.

MELO: Андреа Фантудзі (музикант, композитор, звукорежисер), Ола Ельмберг (музикантка, композиторка), Іса-Марія Квенслер (танцюристка, музикантка, хореограф), Меліна Мастротанасі (танцюристка, хореограф, організаторка) і Сара Сумах (танцюристка, хореограф, організаторка).

Французьке тріо «Trio Elysée» створене у 1995 році колишніми членами двох струнних квартетів «Ysaÿe Quartet» і «Anton Quartet», які отримали Гран-прі на Міжнародному конкурсі струнних квартетів у містечку Евіан.

Унікальність « Trio Elysée » полягає у конфронтації й асиміляції двох різних шкіл:
французької та престижної російської школи.
Ці дві школи взаємно збагачують одна одну. Вони дають змогу змішувати різні ідеї,
розвивати нові виміри в інтерпретації музики та представляють силу вираження, яка має велику оригінальність.
«Trio Elysée» виступало у таких європейських країнах, як Англія, Німеччина, Австрія,
Бельгія, Болгарія, Італія, Португалія, а також в Ізраїлі, Японії, Китаї, Канаді, Нікарагуа, Росії...
У Франції тріо було задіяне на багатьох фестивалях, а саме: на фестивалі «Orangerie de Sceaux» і «Périgord Noir», а також на фестивалях струнних квартетів у Файансі, Любероні, Іль-де-Франс, Аббатстві Епо та події «Saison Musicale» від ProQuartet у Фонтенбло.

Диригент (головний запрошений диригент Національного симфонічного оркестру Литви), композитор, професор Університету Адельфі ( Італія/ Австралія).

Крістофера Ліндона-Гі було включено в 600-сторінкову книгу та музичний альбом звукозаписуючої компанії Naxos під назвою «A to Z of Conductors», що охоплює всю історію диригентського мистецтва від Ханса фон Бюлова і Артура Нікіша до сьогоденності. Крістофер Ліндон-Гі був номінований на «Греммі» в 1998 році за «Найкраще оркестрове виконання» і перший том своєї новаторської серії повних робіт Ігоря Маркевича (спочатку випущеного на Marco Polo); в 2003 році за запис світової прем'єри «Симфонії №5» Джорджа Рохберга (Naxos 8.559115) на Naxos American Classics; і знову в 2007 році за запис скрипкових концертів №1 і №3 Ханса Вернера Хенце (Naxos 8.557738) разом із Пітером Шеппардом Скарведом і Симфонічним оркестром радіо Саарбрюккена (наразі Deutsche Radio-Philharmonie). Інші записи були перераховані в розділі «Вибір редактору Грамофону» (Лондон), журналі «Fanfare» («Видатні компакт-диски року»), книзі «Penguin Guide to Compact Discs», списках премії «Rosettes» і «Key Recording». Також Крістофер отримав премію «Pizzicato» в Люксембурзі. У 1994 році він був названий «Артистом року» Австралійською національною групою критиків і цього ж року удостоєний нагороди «Найкращий диригент» Сіднейської опери. Відомі недавні його записи включають в себе «Симфонію №1» Джорджа Рохберга в її прем'єрному записі (Naxos 8.559214); Другий том повних робіт Едгара Варезе (Naxos 8.557882), включаючи масштабну оригінальну версію «Ameriques» для ораторії «Le Paradis perdu», випущену в 2008 році.

Будучи часто запрошуваним диригентом для участі у Варшавському осінньому фестивалі, він представив чотири світові прем'єри під час одного концерту на ювілейному п'ятдесятому фестивалі в 2007 році. Це були нові симфонії словацького композитора Романа Бергера, провідної композиторки Литви Онуті Нарбутайте та польських композиторів Єжи Корновіча й Олександра Ласоня. Крім того, Крістофер очолив заключний концерт на Фестивалі музики Павла Шиманського у листопаді 2006 року, а також у Варшаві, де було представлено шість великих творів цього сучасного композитора Польщі. У 2008 році набір із чотирьох DVD, включаючи цей повний концерт, був випущений компанією «Polskie Wydawnictwo Audiowizualne» в загальносвітовому масштабі. Композитор Ліндон-Гі був удостоєний премії Фонду Онассіса в 2001 році, тричі отримував премію «Sounds Australian», премію Адольфа Співаковського та двічі ― стипендію Макдауелла. У 2006 році його музика з «Paradiso» Данте («Frammento del Dante») була вперше виконана у Флоренції німецьким ансамблем «SingerPur» ― призером «Echo Klassik»; його «Music für Salteninstrumente» була нещодавно представлена в декількох країнах (включаючи Владивосток, який знаходиться на Далекому Сході Росії); також було представлено твір «Over Litton» на основі поеми Едварда Сторі ― прем'єра відбулася в Уельсі на 25-му Фестивалі «Presteigne», перш ніж отримати широке визнання в Нью-Йорку, Австралії й інших країнах. Зараз у розробці знаходяться: композиція для лютні й тенора «Lieder des Morgensterns» ― нова робота для «SingerPur» на слова Мільтона; композиція «... und unter den Blättern saß Er, weinend» для струнного квартету; композиція для другого струнного оркестру під керівництвом німецького диригента Еккарда Шлейфера; композиція «Etudes canoniques» для «Harpsichord Unlimited» (Нью-Йорк); симфонія під назвою «Symphony of Dreamtime», шанобливо присвячена аборигенному доробку Австралії.

Ліндон-Джі вивчав диригування під керівництвом Рудольфа Шварца в Лондоні та Франко Феррари в Римі, де Леонард Бернстайн почув, як він диригував на студентському концерті, а потім запросив його вчитися до Танглвуду. Пізніше він тут працював також під керівництвом Моріса Абраванеля, Еріха Лейнсдорфа й інших. Крім того, Крістофер працював асистентом Бруно Мадерно в Ла Скала (Мілан), пізніше ставши другим диригентом у Театрі Реджо в Турині, працюючи також із Національним симфонічним оркестром італійського радіо та телебачення (RAI) в цьому ж місті. Разом із композитором Лоренцо Ферреро він став одним із засновників ансамблю «Fase Seconda», який презентував десятки нових робіт по всій Італії, Німеччини, Франції та на багатьох міжнародних фестивалях. Крім того, композитор навчався разом із Гоффредо Петрассі в Римі, Лучано Беріо, Сільвано Буссотті, Жаном Мартіноном і великим музикознавцем Британії Артуром Хатчінгсом, що має неабиякий потужний вплив навіть кілька десятиліть потому.

Сопрано, професор Університету Хофстра (Нью-Йорк) і коледжу Святого Олафа (штат Міннесота, США).

Швейцарський журнал «Opernwelt» розповів про її «...надзвичайно красивий голос, що має багато кольорів і відтінків... Це співачка, яка також є актрисою від природи». Вона виступала в оперних театрах Німеччини, Австрії, Франції, Італії, Японії, Ізраїлю, Південної Африки та Сполучених Штатів Америки, включаючи Метрополітен-оперу, Віденську державну оперу, Штутгартську оперу, театр Шатле в Парижі, міський театр Клагенфурта, Зальцбургський фестиваль, Клівлендську оперу, оперний оркестр Нью-Йорка, Нью-Йоркську оперу та фестиваль мистецтв у Сполето під керівництвом таких видатних диригентів, як Джеймс Лівайн, Герберт фон Караян, Емманюель Війом та інші. Крім того, Таммі Хенсруд виступала на багатьох концертах у США, Канаді та Європі, а також записувалася разом із Філармонійним оркестром Нідерландського радіо, оркестром «Süddeutsche Rundfunk» і камерним оркестром Манхеттену. Її основний репертуар включає в себе видатні оперні ролі Штрауса, Моцарта, Россіні, Белліні, Пуччіні й оркестрові твори Малера, Берліоза та Вагнера. Її європейський дебют у якості Ромео в «Капулетті та Монтеккі» відбувся, коли Таммі була учасником програми молодих артистів Віденської державної опери. Незабаром пані Хенсруд почала отримувати запрошення до оперних театрів Німеччини, Австрії й Італії.

Найбільш універсальна артистка Таммі Хенсруд віртуозно виконує твори у стилі контемпорарі, мюзиклу, джазу, а також класичного і оперного жанрів. В якості перекладача Курта Вайля та кабаре вона виступала у моновиставі в театрі Люсіль Лортель, Кафе Сабарський, Клубі Гравців у Нью-Йорку та Національній концертній залі в Дубліні (Ірландія). Як прихильник сучасної музики, пані Хенсруд виконувала світові прем'єри у Карнеґі-Холі, Центрі виконавських мистецтв «Symphony Space» та Центрі сучасної опери в Нью-Йорку, а також у Німеччині та Австрії. Одним із досягнень пані Хенсруд була роль Матері Абатиси у фільмі-мюзиклі «Звуки музики» в театрі «Ордуей» у Сент-Полі. У 2008 році пані Хенсруд заснувала «Feminine Musique» ― вокальний дует, присвячений музиці композиторок, який прославився у США і Європі. Вона також є членом-засновником тріо «Enigma», що спеціалізується на вокальній камерній музиці для голосу, віолончелі та фортепіано.

Пані Хенсруд отримала ступінь бакалавра музики (віолончель), магістра музики (вокал), а також ступінь магістра університету Північної Дакоти. Вона продовжила післядипломну освіту за класом вокалу, отримавши стипендію імені Фулбрайта в Штутгарті (Німеччина), де отримала диплом оперної артистки. Додаткове навчання проходила у Зальцбурзькому Моцартемі, Музичній академії Ференца Ліста та школі «L'ecole Hindemith» у місті Веве (Швейцарія). Із 2005 року вона працює на факультеті співу Університету Хофстра як ад'юнкт-професор з вокалу та запрошений ад'юнкт-професор з вокалу в коледжі Св. Олафа в Міннесоті, а також є керівником з вокалу «Summer Music Festival» в Ойстер-Бей. Крім того, Таммі є позаштатним викладачем інституту Westchester Summer Vocal Institute, літніх музичних фестивалів «S'onge D'éte» (Квебек) та «CW Post», програми «ArtBong Summer ArtSong» та музичного фестивалю «Музика в Альпах» (Бад-Гаштайн, Австрія).

Пані Хенсруд дає майстер-класи для Національної оперної асоціації, Національного конгресу класичних співаків і Конгресу Східного регіону (NATS), а також є членом журі Національної асоціації вчителів музики Національного конкурсу вокалу NATS NY та Східних регіональних конкурсів. Її студенти постійно отримують нагороди на різноманітних конкурсах і продовжують навчання в Бостонській консерваторії, Школі Джуліарда, Маннес-коледжі музики, Манхеттенській музичній школі, Школі музики Хартта, Консерваторії Пібоді, Гільд-Холі (Лондон, Англія), Оперному інституті Університету Ратгерс, Університеті Бінгемтона, Університеті Карнеґі-Меллона, Університеті Темпл, Чиказькому коледжі виконавських мистецтв Університету Рузвельта, а також гастролюють під час Бродвейських національних турів і постановок позабродвейських театрів.

Пані Хенсруд є членом таких організацій, як AEA, AGMA, NATS і NOA, а також літніх і великодніх фестивалів, Метрополітен-опери, Клівлендської опери, оперних оркестрів Джеймса Лівайна та Герберта фон Караян.

Справжня зірка сучасного скрипкового виконавства.

Андрій народився в Хмельницькому. Закінчив Київську спеціальну музичну школу-інтернат в класі професора Михайла Кузнєцова, а відтак продовжив навчання в Ганновері, де навчався в Університеті музики і драми під керівництвом професора Кшиштофа Вегжіна, та Паризькій консерваторії. В Україні образ скрипаля Андрія Бєлова сформували передусім такі факти з його біографії, як блискуча перемога на престижному мюнхенському конкурсі ARD1999 року, гра у складі легендарного Квартету ім. Шимановського, де він – перша скрипка, і виконання сольної партії на прем'єрі 2009 року нового скрипкового концерту Мирослава Скорика.

Український піаніст родом із Києва. З самого раннього дитинства цікавився музикою і почав виступати у віці шести років.

У тринадцятирічному віці він вже виступав з українськими оркестрами, виконуючи фортепіанні концерти Шопена і Моцарта. Виборов багато міжнародних нагород, зокрема першу премію на останньому Всесоюзному конкурсі піаністів ім. Сергія Дягілєва у Москві.

Цього року Олексій Гринюк розпочав своє масштабне турне у Сполучених Штатах Америки, що складатиметься з 27 концертів. Разом із Національним симфонічним оркестром України він виконає три фортепіанні концерти Шумана та Прокоф'єва, а також дебютує у складі фортепіанного тріо у Кауфман-холі (вул. 92Y, Нью-Йорк) разом зі своїми партнерами Ніколою Бенедетті та Леонардом Ельшенбройхом.

Його майбутні виступи включають в себе сольний дебют на музичному фестивалі у Верб'є (Швейцарія) і прем'єру «Хорової фантазії» Бетховена у Київській філармонії.

Піаніст, композитор, аранжувальник Міша Циганов вже давно здобув популярність у Нью-Йорку.«Міша давно закріпив за собою місце у джазовому світі…. Один з самих популярних джазовихпіаністів нашого часу…» AllAboutJazz

«Циганов зберігає свою позицію як одного з найбільш качаючих і винахідливих піаністів насьогоднішній джазовій сцені ...» EJazzNews

Міша дає концерти не тільки в США, але й виступав майже у всіх країних Європи. Грає з такими музикантами як Clark Terry, Michael Brecker, Randy Brecker, Wynton Marsalis, Joe Chambers, Gary Bartz, Hendrik Meurkens, John Faddis, Buster Williams, Alex Sipiagin, Dave Valentin, Chico Freeman, Jed Levy та багатьма іншими.

Ніколас Ішервуд є одним із провідних світових співаків, що виконує старовинні і сучасні музичні твори («Ла Скала», «Ковент-Гарден», Зальцбурзький фестиваль, усі 3 оперні театри Берліну, музичний центр «Танглвуд», фестиваль «Равінія», 60 компакт-дисків). Він працював режисером по обидва боки Атлантики (фестиваль «Червантіно», театр Сильвії Монфор, театр «Реджо» («Королівський театр») в Турині, Державна опера Штутгарта).

Н. Ішервуд працював з композиторами Сильвано Буссотті, Елліоттом Картером, Джорджем Крамбом, Хансом Вернером Хенце, Олів'є Мессіаном, Мауріціо Кагелем, Джячінто Шелсі та Янісом Ксенакісом. Він працював з Карлгайнцем Штокгаузеном з 1984 р. і до його передчасної смерті в 2007 р. Він публікує статті в LIM, Vox Humana і Journal of Singing, а його книга «Техніки співу» ("Techniques of Singing") була опублікована у видавництві Bärenreiter Verlag.

Ішервуд часто проводить майстер-класи (Паризька консерваторія, «Моцартеум» у Зальцбурзі, Міланська консерваторія імені Джузепе Верді) і викладає мистецтво вокалу і оперний вокал у різних університетах США, в Нормальній школі музики (Ecole Normale de Musique) та Ліонській консерваторії. Наразі він навчає сучасним технікам співу в Берлінському університеті мистецтв (UdK).

Олександр Дубовик - український живописець, графік і монументаліст, член Національної спілки художників України, Почесний член Національної академії мистецтв України, керівник творчого об'єднання «Погляд». Це знакова особистість сучасного мистецтва, його творчість — ціла епоха в культурному житті України. Кожна його виставка, твір, книги, тексти, графіка — це новий, значний внесок у нашу культурну спадщину.

Твори художника беззастережно притягують своєю інтелектуальною і емоційною синкретичністю, глибоким змістом за маскою зовні химерної нелогічної форми.

З 1968-о року Олександр Дубовик член Спілки художників України; з 2009-о – почесний академік Академії мистецтв України. С 1984-о року відбулося кілька десятків персональних виставок Дубовика в Україні, Югославії, Німеччині, Франції, США, Ірані, Росії, Румунії.

Художник брав участь в оформленні каплиці Берр-лез-Альп у Франції (1996), створені вітражів Ново-Апостольскої церкви у Києві ( 1996) та кількох інших подібних проектах. Твори Дубовика зберігаються у багатьох музеях світу; його творчості присвячено кілька телевізійних фільмів.

Художник розробив власну образно-пластичну систему живопису, у якій поєднано інтерпретації супрематизму, пізнього кубізму, геометричних абстракцій, традиції вітчизняного іконопису та авангарду 1920-х рр. Його роботи створені на межі фігуративного та нефігуративного мистецтва, відображають редуковані враження від реальності.

Творчість Олександра Дубовика належить до абстракто-символічної течії, яка виробляє індивідуальний словник знаків, ієрогліфів, піктограм та ідеограм. Художник дарує кожному з нас світове цвітіння чарівного скарального церемоніалу.

Олександр Дубовик є своєрідним автором фестивалю Bouquet Kyiv Stage, оскільки символ фестивалю – Букет, сучасний мегасимвол - подарунок художника фестивалю.

Творчий оркестр, який виконує оригінальні поєднання сучасної класичної музики, а іноді фольклорної, електронної та джазової музики.
Оркестр "New Era Orchestra" (NEO) - один із найактуальніших ансамблів, що виступають на музичній сцені України. Оркестр має репутацію оригінальності та якості.
Визнаний українськими шанувальниками музики символом того, що " Україна-Нова", оркестр "NEO" був створений у 2007 році в Києві, Тетяною Калініченко, яка є керівником, арт-керівником та головним диригентом оркестру з тих пір.
Репертуар оркестру охоплює різноманітність стилів від класичної до сучасної музики. Поряд із виконанням модного репертуару, оркестр часто демонструє своїй аудиторії несправедливо нехтувані та нові твори.
Оркестр "New Era Orchestra" першим в Україні виконав музику таких композиторів, як Філіп Гласс (США), Майкл Найман, Джон Тавенер (Великобританія), Янніс Ксенакіс (Франція), Авнер Дорман (Ізраїль - США), Такасі Йосімацу (Японія) ), Леонід Десятніков, Олександр Мосолов (Росія), Мар'ян Мозетич (Канада), Олександр Раскатов (Росія - Німеччина), Георг Пелекіс та Артур Маскац (Латвія).
Крім того, оркестр презентував численні твори таких видатних сучасних композиторів, як Хоакін Родріго (Іспанія), Ясусі Акутагава (Японія), Кшиштоф Пендерецький (Польща), Арво Пярт (Естонія), Гія Канчелі (Грузія), Петерсіс Вакс (Латвія), Джованні Солліма (Італія), Володимир Мартинов (Росія) та інші.
Оркестр співпрацював з багатьма всесвітньо відомими солістами, серед яких Джошуа Белл (скрипка, США), Аві Авітал (мандоліна, Ізраїль - Німеччина), Данджуло Ісізака (віолончель, Німеччина), Роман Мінц (скрипка, Росія - Великобританія), Аня Лехнер (віолончель, Німеччина), солісти «Кремерата Балтика» Андрій Пушкарьов (вібрафон, Україна - Латвія) та Яна Озоліна (скрипка, Латвія), Діно Салуцці (бандонеон, Аргентина).
Оркестр часто виступає з такими провідними українськими солістами, як Андрій Рахманін (скрипка, головний концертмейстер оркестру), Тетяна Андрієвська (скрипка, концертмейстер оркестру), Кирило Шарапов (скрипка), Дмитро Марченко (віброфон), Роман Репка (фортепіано) , Артем Полуденний (віолончель), Олена Арбузова (сопрано), Соломія Приймак (сопрано).
Тетяна Калініченко як художній керівник та диригент оркестру закликає до надзвичайно інтенсивного ступеня залучення всіх музикантів. Члени оркестру здійснюють паралельну кар'єру як міжнародні та українські солісти, як члени окремих камерних колективів, також як викладачі та професори музики. Це спонукає кожного музиканта до індивідуального розвитку, одночасно приносячи користь групі. Дух учнівства надзвичайно сильний в оркестрі: студенти-музиканти завжди є важливою частиною його колективу. Калініченко успішно зібрала чудових молодих музикантів у NEO і завжди надихає їх внутрішнє зростання.
Оркестр є частим учасником головних фестивалів сучасної музики в Україні та за кордоном, таких як GAIDA (Вільнюс, Литва), Гогольфест, Art Arsenal, Фестиваль нової музики, Джаз у Києві, ДонКульт тощо.
За останні сезони Оркестр "New Era Orchestra" здійснив гастролі по Європі (Франція, Литва). Спеціальним задумом оркестру став проект «Батько і син» (Київ - Париж, Салле Корто - Москва), присвячений відповідно Арсенію та Андрію Тарковським, дуету видатного російського поета і кінорежисера.

Український музичний етно-гурт, організатором і художнім керівником якого є Владислав Троїцький. Назва гурту складена зі слів «давати» та «брати» за словником Грінченка.
Гурт «ДахаБраха» був створений спеціально для театрального проекту «Україна містична», який розпочав Влад Троїцький в ЦСМ «Дах» у 2004 році, у переддень Помаранчевої революції. До проекту увійшли три вистави за п'єсами Шекспіра «Пролог до «Макбета», «Річард ІІІ» та «Король Лір» з наскрізною темою одержимої, кривавої боротьби людини за владу. І гуртові «ДахаБраха» була відведена провідна роль передачі української тональності універсальних подій, описаних англійським драматургом.

Позаяк проект «Україна містична» мав амбіцію створення театральними засобами нового міфу України про саму себе – міфу життєствердного, звернулися до автентичної пісні як засадничого креативного джерела етносу. Проте принциповим було не продовжувати етнографічну інерцію, яка полягає в консервації старих зразків виконання, а спробувати напряму доторкнутися до живої енергії традиції, запустити потік новотворення. Віднайти реальність нового імпульсу в коловороті подій, що ведуть до виродження і смерті – ось на що було спрямоване зусилля цього проекту.

Так виник той унікальний стиль гурту – етно-хаос, який розхитує усталене, зміщує звичні акценти, експериментує з формою заради точнішої, сугестійної трансляції глибинного смислу.

Гурт використовує українські народні пісні, що записані учасниками гурту та їх колегами-фольклористами у фольклорних експедиціях у різних регіонах України. Пісні, виконувані в автентичній манері, поєднуються зі звучанням широкого ряду інструментів із різних куточків світу, це гра в різні музичні жанри: мінімалізм, хіп-хоп, соул, блюз.
У 2006 році вийшов дебютний альбом гурту — «На добраніч». Наступними альбомами стали «Ягудки» та «На межі». У 2010 році гурт «ДахаБраха» випустили студійний альбом «Light», саунд продюсером запису якого виступив Юрій Хусточка. У 2012 році виходить альбом «Хмелева project», створений спільно з білоруським гуртом «Port Mone». Запис відбувся в польському місті Лодзь за ініціативи агенції «Арт-Поле».

Протягом зими-весни 2012 року на замовлення Національного центру Довженка гурт «ДахаБраха» створив музичний супровід до німого фільму «Земля» О. Довженка. Наприкінці 2016 року був виданий новий студійний альбом "Шлях", саундпродюсером якого знову виступив Юрій Хусточка.

З концертами музиканти з'являлись на найвідоміших фестивалях світу - Glastonbury, Roskilde festival, Bonnaroo, Lowlands, Womad, WOMADelaide, WOMEX, Sziget, Fusion, GlobalFEST, Helsinki Festival, Med, Mundial, Oslo World Music Festival, Pohoda, Rudolstadt, Cinars, Dublin World Music Festival, Ethno Port, Сотворение Мира, Этномеханика та інших музичних подіях в усьому світі. Були єдиними представниками з України у легендарній передачі "Later… " with Jools Holland на BBC, а також в ефірах радіо KEXP та NPR.
Через надзвичайно широку географію виступів – Колумбія, Бразилія, Мексика, Сполучені Штати Америки, Канада, Китай, Малазія, Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія, більшість країн Європи, гурт часто називають головним гастролером країни та послом України в світі.

Народжений з театральних енергій, гурт у кожній своїй композиції створює дійство, що гармонійно поєднує віддалене: своє і чуже, почуття і чітку смислову та ритмічну структуру, драйв і медитативність тощо. Особлива об'ємна атмосферність і драматургічне розгортання теми кожної пісні – це теж родом з театру.
Часопростір автентичної пісні, яку виконує «ДахаБраха» – не село і не місто. Не сьогодні і не колись. А всюди і завжди. Він не побутовий. Це простір містерії, якщо під містерією розуміти таїну внутрішньої зустрічі з самим собою – без брехні, самовиправдання та ідеалізації. Українська душа повинна мати відвагу вдивитися у свій темний лик, перейти кордони загальновідомих табу, псевдо-сакралізацій і визнати своїх хтонічних демонів. Тільки тоді, як з давніх темних ікон, засяє її інший образ.

Український піаніст, лауреат премій ім. Л. Ревуцького (1998), «СтАРТ» (2003). У репертуарі піаніста переважає сучасна українська та зарубіжна музика. Виконавська діяльність Є. Громова суміщається з просвітительською — так, в 2002–2004 рр. разом з композитором С. Пілютиковим він прочитав курс лекцій «Музика ХХ сторіччя» (Спілка композиторів України). 7 грудня 2005 року в Національній музичній академії ім. П. І. Чайковського провів виконавсько-аналітичний майстер-клас на тему «Контрольована алеаторика та принципи її виконавського втілення на прикладі Третьої сонати для фортепіано П'єра Булєза (Франція)». 27 лютого — 3 березня 2006 р. провів цикл творчих майстерень «Київський авангард 1960-х років» (школа Б. М. Лятошинського) в Національній музичній академії ім. П. І. Чайковського. Євген Громов здійснив більше 70-ти світових та українських прем'єр. Співпрацював з багатьма українськими композиторами. Записав на компакт-диски фортепіанні твори Р. Ваґнера, А. Шенберґа, А. Берґа, А. Веберна, Л. Ревуцького, Л. Грабовського, В. Годзяцького, В. Сільвестрова, В. Губи, Є. Станковича, П. Соловкіна, В. Загорцева, С. Крутикова, А. Кнайфеля, П. Булєза (TNC Recording, США). Із 1993 року виступав на фестивалях «Київ Мюзик Фест», «Музичні примєри сезону» «Форум музики молодих» та ін. Концертує в Польщі, Білорусі, Італії,
Швейцарії, Нідерландах, Франції.

Створення Національного камерного ансамблю "Київські солісти" – здійснення мрії відомого скрипаля, професора, народного артиста України Богодара Которовича (1941-2009).
Колектив, визнаний слухачами і критиками у різних країнах світу, об`єднує талановитих молодих музикантів України Більшість із них – лауреати національних та міжнародних конкурсів і представляють школу Б.Которовича. Нині художній керівник-директор колективу – Анатолій Васильківський.
Високий поетичний дух артистів у поєднанні з притаманним українській музичній культурі авангардизмом підкорював світову публіку у таких відомих залах як Люксембурзький палац та «ЮНЕСКО» в Парижі, Коміше Опер в Берліні, Велика Національна філармонія у Варшаві, "Flagey" у Бельгіії, РадіоКультурхауз і концертний зал замку Ліхтенштейн у Відні, «Еспланада» в Сінгапурі та на Всесвітній виставці «Експо» (Японія).
Ансамбль – запрошений учасник міжнародних фестивалів імені Д.Ойстраха (Пярну, Естонія), сучасної музики «Варшавська осінь» (Варшава, Польща), сучасної музики у Кракові (Польща), класичної музики у Рурі (Німеччина), симфонічної музики в Алжирі, Габала фестиваль в Азербайджані та «Музичні прем`єри сезону», «Київ Музик Фест», «Гогольфест», «Нова музика», «ChamberArt Music» в Україні.
За активну творчу діяльність у репрезентації української виконавської культури у світі
ансамбль «Київські Солісти» отримав статус «Посол української культури» Міністерства закордонних справ України. 2010-го року указом Президента України колективу присвоєно звання «Національний камерний ансамбль».
Основні виступи
1999 р. листопад – Німеччина. Рурський фестиваль класичної музики. Концерти в Берліні та Мюнхені.
2000 р. вересень – Польща. Міжнародний фестиваль сучасної музики «Варшавська осінь».
2001 р. липень – Австрія. Гран-прі на ХХХ Віденському Міжнародному фестивалі-конкурсі та перші премії в номінаціях "Камерні оркестри" та "Всі оркестри".
2001р. вересень – Німеччина. Світова прем'єра кантати Філіпа Емануеля Баха «Вдячний гімн дружби» з хором Берлінської співочої капели (зал "Коміше опер", Берлін)
2001р. та 2003р. – Японія. Турне по японських містах, включаючи Токіо та Кіото. Запис компакт-диску одного з концертів.
2005р. серпень – Японія. Всесвітня виставка «Експо-2005». Концерт у центральному
виставковому залі «Експо-плаза».
2005р. вересень – Франція, Париж. Виступи в церкві Мадлен, Сенаті та конференц-залі ЮНЕСКО.
2005 р. грудень – Сінгапур. Дні України в Сінгапурі. Концерт в залі "Еспланада".
2006 р. жовтень – Австрія. Концерт у "RadioKulturhaus"(Відень) з нагоди відкриття
Українського культурного центру в Австрії.
2008р. березень – Польща. Концертний тур по містах Польщі в рамках XII Міжнародного музичного фестивалю ім. Л. ван Бетховена.
2013р., січень – Концерт ансамблю з нагоди інавгурації України Парламентської Асамблеї ОБСЄ
2014р., серпень – Концерт у Центрі де Конгрес Ле Реджент у м.Кранс-Монтана (Швейцарія)
2017, квітень – 34-й Міжнародний музичний фестиваль в Анкарі (Турція)
2017, листопад – Концерт у Варшавській філармонії (Польща)
2018, січень – Концерт у Міланській консерваторії ім.Дж.Верді (Італія)

Антоній Баришевський -у 16 років Антоній став лауреатом Всеукраїнської програми «Людина року», а рік по тому взяв участь в молодіжному концерті Європейського радіо в Мюнхені.

Наразі Антоній -соліст Національної філармонії України, володар однієї з найбільш престижних в музичному світі нагород – Першої премії на міжнародному конкурсі Антона Рубінштейна (Ізраїль, 2014), а також Другої премії на конкурсі Ферруччо Бузоні (Італія, 2011), Першої премії на конкурсі у м.Хаен (Іспанія, 2009). Записувався на радіо і телебаченні України, Сербії, Італії, Данії та Іспанії. Має записи на CD (Naxos

Антоній Баришевський постійно виступає сольно і з оркестрами в Україні і за кордоном.
Він гастролював у Франції, Італії, Швейцарії, Данії, Ісландії, Іспанії, Німеччині, Ізраїлі, США, Південної Кореї, Японії та інших країнах. Виступав на таких сценах, як Вігмор хол (Великобританія), берлінські Концертхаус і Філармонія, Кельнська філармонія, Палац музики (Барселона), Концертний зал Маріїнського театру та інших.

Колектив, який поєднує в своїй творчості традиції академічної музики з новаторством її танцювальних напрямків. Кожен виступ гурту — це музичний перформанс, в основу якого покладено музичний авангардизм, де експресивне звучання традиційних інструментів переплітається з сучасною електронікою.

Розпочав гурт з переосмислення треків Aphex Twin, Squarepusher і прелюдій Шостаковича та в 2016 випуситв однойменний альбом «DZ'OB». Наступний реліз «Basement Suite» був визнаний кращим міні-альбомом України за версією відразу трьох авторитетних видань – KarabasLive, LiRoom, Muzmapa та отримав велику кількість схвальних відгуків від критиків. В кінці 2018-го гурт випустив третій і на даний момент останній альбом «Beings for Throbbing».

Склад гурту:

• Олексій Бадін, віолончель
• Ірина Лі, альт
• Василь Старшинов, гобой
• Сергій Білокінь, кларнет
• Олексій Старшинов, фагот
• Максим Андрух, електроніка
• Олексій Сосницький, звукорежисер

Вітайте дует клавішника та гітариста з Києва, які створюють музику на межі електроніки, гранджу, ембієнту, нойзу та класичної музики.

Їхній дебютний міні-альбом Black Period вийшов минулого року і здобув номінацію на кращий альбом року за версією найбільшого в Україні музичного журналу comma.com.ua.

З минулого року гурт почав гастролювати Україною, отримав схвальні відгуки в британських журналах Gigwise, Drowned in Sound, Undertheradar.

Ось що пише журнал Gigwise про композицію Black Period:

"Птах_Юнґ вплітають у звучання електрогітари та синтезатора біти, семпли та різні ефекти для створення атмосферних інструментальних творів, які мають найбільш лівий ухил у цьому списку. 'Black Period' – це композиція, що запам'ятовується. Тут відсутня поп-структура, привабливість треку пов'язана з його майже матеріальним відчуттям ескапізму, незабутньою емоційною ніжністю, і агресивною, несамовитою нічною енергією. Це абсолютно розкішний музичний твір. Він узятий з їхнього дебютного міні-альбому, який вийшов у 2018 р., і вони залишаються андеграундною групою, але безперечно мають потенціал сподобатися за кордоном і зайняти деякі високі місця на фестивалях на кшталт Transmusicales та Sonar, що визнають якісну електронну музику. Вони вже зіграли на словацькому показовому фестивалі "Sharpe" у Братиславі раніше цього року і здобули схвальні відгуки в пресі. Отже, закладаємося, що це тільки початок формування їхнього творчого здобутку."

Птах_Юнґ вже виступили на фестивалі Tauron Nowa Myzyka у Польщі, Sharpe у Словакії та Ment у Словенії. 2 серпня дует знову приїде до Словакії з 1,5-годинною програмою, зітканою з електронних ритмів, важкого гітарного драйву, мелодійних клавішних послідовностей та елементів ембієнту і нойзу.

Гурт "Сон Сови" – це ретельно продумана суміш контрольованого божевілля із академічної музики, джазу та електро. Як зізнаються самі учасники групи, це музика для ще не знятого кінофільму, а за словами музичних критиків, головною особливістю звучання є поєднання тенор-саксофона, віолончелі та синтезаторів.
Гурт "Сон Сови" ‒ дещо більше ніж просто гурт. Це міні-оркестр, що складається з клавішних, віолончелі та саксофону. Музика гурту ‒ це академічна музика, джаз та електро в одному флакон

Гурт "Сон Сови" у складі:

• Євгенія Смолянінова – віолончель
• Михайло Сарана – саксофон, голос
• Кирило Цуканов – ударні, синтезатори
• Андрій Когут – звукорежисер

Національний президентський оркестр — державний духовий оркестр створений в листопаді 1991 року.

Засновником і художнім керівником — головним диригентом оркестру став Народний артист України Анатолій Молотай.

З оркестром у різні часи співпрацювали Лев Колодуб, Іван Карабиць, Євген Станкович, Анатолій Солов'яненко, квартет «Явір», хор Національної опери України, капела «Думка» та багато інших виконавців та музичних колективів.

Сьогодні Національний президентський оркестр - це унікальний творчий колектив нашої Держави, в якому гармонійно поєдналися духовий, камерний, симфонічний, естрадно - симфонічний склади оркестру та Біг-бенд, що дає можливість застосовувати в своїй творчій діяльності різні жанри та стилі музичного мистецтва, гідно представляти національну музичну культуру України у світовому мистецькому просторі.

ДП «Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України» (Kyiv Fantastic Orchestra) – один із найбільш знаних професійних музичних колективів країни. Наразі оркестр є потужною концертною організацією, що об'єднує у собі різноманітні творчі склади: великий естрадно-симфонічний оркестр, біг-бенд, джаз-бенд, камерний оркестр, різноманітні струнні та духові камерні ансамблі, що виступають як на великій сцені, так і на малих концертних майданчиках.

Цим музикантам аплодували кращі концертні зали Франції, Голландії, Іспанії, Італії, Німеччини, Південної Кореї та Польщі.У творчому доробку Державного академічного естрадно-симфонічного оркестру України сотні різноманітних концертних програм. Колектив творить сучасну музичну історію України. Величезний успіх серед глядачів мали проекти за участю ДАЕСОУ - "Нотр Дам де Парі", Рок-опера "Моцарт", Rock Symphony. Оркестр має честь співпрацювати з зірками української естради – Оксаною Білозір, Русланою, Джамалою, Олександром Пономарьовим, Павлом Зібровим, Назарієм Яремчуком, Василем Зінкевичем, Іво Бобулом, Віктором Павліком та іншими.

Колектив також відзначився виступами з віртуозами світової сцени: Хосе Каррерасом, Алессандро Сафіна, Брюно Пельтьє, Ларою Фабіан, Тото Кутуньо, Мішелем Леграном...

Стиль, неймовірна енергетика, найвища художнє та професійне виконання в елегантному обрамленні, і нарешті, фірмове звучання - все це віртуоз-оркестр KIEV TANGO PROJECT.

Більш того, за визнанням багатьох, KIEV TANGO PROJECT - музичний феномен України.

КОНЦЕРТИ KIEV TANGO PROJECT – завжди велика подія і завжди яскраве свято, адже рівень майстерності музикантіва, так само як і елегантний стиль виконання, з перших акорів дивує і повністю захоплює слухача, занурюючись в світ високої музики.

KIEV TANGO PROJECT підірвав культурний простір України в 2011 році, перевернувши в свідомості багатьох саме уявлення про стилі танго і сьогодні це єдиний в Україні танго-оркестр, який виконує танго в оригінальному складі: скрипка, бандонеон, рояль і контрабас. Репертуар KIEV TANGO PROJECT складається з декількох різноманітних програм: це танго «Золотого століття», TANGO NUEVO, світові хіти в стилі танго, а також відомі українські народні теми, аранжовані в дусі танго. KIEV TANGO PROJECT з величезним успіхом виступають в Китаї, Лівані, Казахстані, що, без сумніву, розширює аудиторію шанувальників.

Кирило Шарапов – скрипка.

Екстра-клас українського скрипаля-віртуоза підтверджений постійними експериментами,розширенням рамок інтерпретацій класичної, сучасної та старовинної музики.
К.Шарапов – учасник струнного квартету «Collegium» (перша скрипка квартету), в складі якого успішно вдосконалював свою майстерність на кращих європейських майстер-курсах у Франції, Італії, Швейцарії, Німеччині, Нідерландах.
У 2011 році К.Шарапов виступив як автор ідеї, художній керівник та співорганізатороригінального музичного проекту, нині – широковідомого в Україні квартету, який виконує танго в різних його стилях: KIEV ТАNGO PROJECT.
Концертна діяльність К.Шарапова позначена високим професійно-артистичним рівнем,знанням специфіки скрипкового мистецтва і широким репертуаром.

Тетяна Павличук-Тишкевич – фортепіано. Найяскравіша піаністка, в якій поєднуються краса і чарівність, знання стилів, їх специфіки та особливе ставлення до звуку.
Веде активну концертну діяльність: виступає з сольними концертами, в складі камерних ансамблів з відомими музикантами України та Європи.
З метою вдосконалення виконавської майстерності неодноразово брала уроки у провідних педагогів і виконавців Європи, таких як: Клаудіо Мартінес, Павло Гіллілов, Яків Кацнельсон та ін.
Є організатором і артистичним директором проекту "Віртуози країни".
2011 РІК - СПІВОРГАНІЗАТОР І АРТИСТКА ОРКЕСТРУ KIEV TANGO PROJECT.2015 - офіційний концертмейстер і піаніст фестивалю і майстер-класів для скрипалів та віолончелістів у м. Піла (Польща).
2016 - офіційний піаніст і концертмейстер Міжнародного конкурсу скрипалів Олега Криси (Львів, Україна).

Сергій Курдицький – бандонеон, кнопковий акордеон.

Він настільки закоханий у танго, що, не маючи професійного вчителя, самостійноопанував техніку гри на бандонеоні - складному інструменті, який справедливовважають «серцем танго».Сергій Курдицький народився 1988 року в місті Кремінна Луганської області.З п'яти років почав освоювати кнопковий акордеон (баян), у семирічному віцівступив до музичної школи, за час навчання в школі став лауреатом численнихконкурсів.
З 2011 - АРТИСТ ВІРТУОЗ-ОРКЕСТРУ KIEV TANGO PROJECT.

Дмитро Третяк – контрабас.

Харизматичний, яскравий музикант - один з найкращих контрабасистів України. Його звук і стиль слухач розпізнає з перших нот.
1995 - артист національного Ансамблю класичної музики ім. Б. Лятошинського в Національному будинку органної та камерної музики України.
1998 - артист Національного камерного ансамблю «Київські солісти» під керівництвом відомого скрипаля і педагога Б.А. Которовича. У складі «Київських солістів», став переможцем (Гран-Прі) 30-го Міжнародного конкурсу-фестивалю камерних оркестрів в Австрії (Відень, 2000рік).
Артист симфонічного оркестру Національної опери України.
2011- АРТИСТ ВІРТУОЗ-ОРКЕСТРУ KIEV TANGO PROJECT.
Гастролював як соліст і учасник різноманітних ансамблів в Австрії, Німеччині,Бельгії, Сінгапурі, Японії, Румунії, Польщі й ін.

Віртуози Києва

Перший незалежний оркестр України

Багаторічна дружба та співпраця кращих українських музикантів, переможців міжнародних конкурсів та всесвітньо відомого віолончеліста і диригента Дмитра Яблонського стали фундаментом до створення у 2016 році камерного оркестр світового рівня «Віртуози Києва».

На чолі з Дмитром Яблонським добре продуманий музичний репертуар та інноваційні вистави одразу ж привабилі українську, а згодом і світову аудиторію. Оркестр «Віртуози Києва» став найвідомішим в Україні ансамблем. Протягом лише першого року колектив брав участь у більш ніж 100 концертах в Україні, Ізраїлі, Азербайджані, Іспанії, Швейцарії.

Співпраця та виступи зі зірками світової класичної сцени: Володимир Ашкеназі, Оксана Яблонська, Фархад Бадалбейлі, Шломо Мінц, Азер Зада та ін.

Співачка Назгуль Шукаєва — одна з самих незвичних постатей на джазовій, академічній та андеграунд ній сцені України. Народжена у Казахстані та закохана в Україну, в якій живе вже 17 років.

Назгуль Шукаєва має рідкісний діапазон голосу: від горлового співу до сопрано, що дозволяє їй виконувати як аутентичний фолк, джаз, так і сучасну академічну музику. Наразі вона єдина в Україні та Казахстані жінка, що володіє давньою технікою горлового співу «кай», поєднуючи її із сучасною манерою звуковидобування.

Цінителі музики знають Назгуль також завдяки етно / джазовому проекту «Asia Tengri» і співпраці з Греммі-номінантом, піаністом Джоелом Холмсом (Joel Holmes). Назгуль - лідер інтернаціонального музичного проекту «ASIA TENGRI», який об'єднав носіїв різних культурних традицій навколо ідеї передати музикою багатий і самобутній характер Середньої Азії.

LAURA MARTI працює не перетині стилів: джаз, поп, рок, етно, електроніка. Її закоханість у бразильську та джазову музику, вірменське коріння, українське серце утворюють "смачний" мікс у виконанні своєї авторської музики. Співачка має свій особливий тонкий стиль та виразно-бархатистий тембр голосу, який завжди можна впізнати.

Журнал ELLE Ukraine назвав LAURA MARTI "Кращою співачкою 2017 року". У 2018 році LAURA MARTI на головній сцені Leopolis Jazz Fest мала честь виступити зі шведською джазовою зіркою Lars Danielsson.

LAURA MARTI співпрацює з вiдомими джазовими музикантами: Misha Tsiganov, Hans Peter Salentin, Vadim Neselovskyi, Michael Borstlap та ін. У 2018 роцi разом з брендом OSTEL створила оригінальну капсульну колекцію "JAZZ FACES - '18".

LAURA MARTI бере участь в їх проектах: - авторський проект Ігоря Закуса Jazz Kolo, - Джазові історії з Олексієм Коганом і Джаз для дорослих в складі Jazz in Kiev Band, - спільний проект з австрійським композитором, джазовим саксофоністом, родом з України , Антон Пивоваровим «Лемківська сюїта».

Laura Marti учасниця численних джазових фестивалів, таких як: Lotos Jazz Festival Bielska Zadymka Jazzowa, Alfa Jazz Fest, Jazz-Bez (Польща-Україна), Jazz Koktebel, Za-Jazz Fest, Art-Jazz Cooperation, Che-Jazz Open, Mek Azg , Mek Mshakujt (Вірменія) і ін.
Гастролює і бере участь в концертах з відомими музикантами, такими як: Michael Borstlap, Hans Peter Salentin, Вадим Неселовський, Олексій Коган, Ігор Закус, Наталя Лебедєва.

Незалежний проект, що формує нову культуру споживання музичного інтелектуального продукту через здійснення сучасних оперних постановок, розвиток аудиторії і професіоналізацію молодих талантів.

Ми віримо, що опера — це потужний коктейль сміливих ідей, вістря найактуальніших мистецьких течій, несамовите видовище, від якого перехоплює подих. Збираючи найрізноманітнішу аудиторію різного віку, опера провокує, розбурхує уяву, надихає та збагачує тих, хто бажає спілкуватись мовою історій-концептів, втілених у звуках.

Світлана Шабалтіна закінчила Московський інститут ім. Гнєсіних і аспірантуру при ньому в класі фортепіано.
Концертує як солістка і у складі камерних ансамблів, брала участь у багатьох фестивалях сучасної та давньої музики в Україні, Польщі, Угорщині.
Виступала з концертами у Великобританії, Франції, Італії, Нідерландах,
Німеччині, Швейцарії, Чехії, США.
Виконала ряд записів для радіо, здійснила ряд прем'єрних виконань.
З 1995 року С. Шабалтіна очолює клас клавесина Національної музичної академії України ім. П. Чайковського в Києві, з 2000 року- професор кафедри старовинної музики академії.
Світлана — засновниця української клавесинної школи. 1990- 1992 рр. стажувалася в Краківській музичній академії у відомої клавесиністки Е. Стефанської.
У 1995 році заснувала клас клавесина в Національній музичній академії імені
П.І. Чайковського, з 2000 року — професор кафедри старовинної музики.
Автор книги «Клавесин сквозь века».
В Україні популярність клавесину значною мірою зобов'язана творчій діяльності Світлани Шабалтіної.

Євгенія Черказова закінчила Артемівське музичне училище (1981 – 1985, клас Б.Т.
Маслянікова), Київську консерваторію (1995 – 1990, асистентуру-стажування – 1990 –1993, клас М.А. Давидова), лауреат Всеукраїнського та міжнародних конкурсів, володарка Кубка «Гран прі» (Франція). Народна артистка України, професор, завідувач кафедри баяна і акордеона Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, засновниця оркестру акордеоністів Grand Accordeon.

У складі квартету Collegium навчався в Netherlands String Quartet Academy (Амстердам) у педагогів Марка Данеля, Стефана Метца та Пітера Круппера.

Як соліст та камераліст гастролював у Австрії, Болгарії, Литві, Німеччині, Нідерландах, Польщі, Швейцарії, Португалії.

Виступав з Національним заслуженим академічним симфонічним оркестром України,
Київським камерним оркестром, Академічним симфонічним оркестром НФУ, НКА «Київські Солісти», Академічним симфонічним оркестром Львівської філармонії, Оркестром Плевенської філармонії, «New Era Orchestra», НАС «Київська Камерата», АКО «Віртуози Львова», Оркестром Харківської філармонії, спільно з такими диригентами, як Володимир Сіренко, Мирослав Скорик, Вінстон Вогель (США), Дітер Вагнер (Швейцарія), Рімма Сушанська (Англія), Роман Ревакович (Польща), та ін.

Виконавець численних прем'єр творів українських композиторів.

Богдана Півненко – заслужена артистка України, лауреат міжнародних конкурсів, лауреат національної програми "Нові імена України" .
Солістка Національного ансамблю солістів «Київська камерата». Учасниця численних міжнародних фестивалів (Berliner Festspiele MaerzMusik, Рурського /Німеччина/, Віденського /Австрія, Гран-Прі/, «Варшавська осінь», Краківського, «Nostalgie» /Польща/ тощо), «Днів культури України» (Париж, Відень, Москва, Берлін …). Здійснила численні концертні тури до Іспанії, Франції, Німеччини, Австрії, Росії, Японії, Китаю, США. Неодноразово брала участь у прем'єрному виконанні творів сучасних українських композиторів. Автор та продюсер проектів «Антологія сучасної української музики» (8 альбомів CD) та «Повернення імен». Як солістка виступає з провідними камерними та симфонічними оркестрами України, учасниця проектів міжнародного оркестру «Філармонія Націй».
Викладач Національної музичної академії України ім.П.Чайковського (2000-2008).

Камерний альянс NotaBene Chamber group (м. Київ, Україна) створений в 2015 році. Ансамбль являє собою об'єднання українських музикантів Нової Формації : Максим Грінченко (скрипка), Андрій Павлов (скрипка), Іван Гріцишин (альт), Артем Полуденний (віолончель), Роман Лопатинський (фортепіано), Юрій Немировський (кларнет), Олександр Рудько (баритон, актор). В репертуарі ансамблю класична та сучасна академічна музика.

Однією з найважливіших задач колективу NotaBene є активне просування українських солістів Нової Генерації в європейському та світовому музичному просторі та створення рівнозначного творчого діалогу з музикантами.

За час існування ансамбль брав участь у багатьох музичних подіях країн Європи, серед яких сольні концерти колективу, майстер-класи та міжнародні конкурси:

1. International festival of Chamber music (Plovdiv, Bulgaria) 2016
2. 47th International festival "Sofia Music Weeks" (Sofia, Bulgaria) 2016
3. Hvide Sande Masterclass(Denmark) 2017
4. Landesmusikakademie (Ochsenhausen, German) 2017
5. Gogolfest (Kyiv, Ukraine) 2016

Також наслідком творчої діяльності колективу є партнерство з провідними солістами, композиторами, викладачами музичних академій, що отримали визнання на міжнародному рівні, серед яких: Хосе Рібера, Сакарі Теппонен, Хенрік Брендстрап, Іван Кучер, Денис Северін, Андрій Бєлов, etc.

Київський академічний театр на Печерську було створено в 2000 році. Основою театру став випускний курс Київського Національного Університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого, керівник курсу Народний артист України Н. Н. Рушковський. У студентські роки ця трупа створила вистави, які стали основою для репертуару майбутнього театру. Художній керівник театру - А. В. Крижанівський.

За роки існування було поставлено понад 30 вистав. Вистави театру брали участь в фестивалях Німеччини, Великобританії, Швеції.

Театр і окремі артисти багато разів ставали лауреатами театральної премії «Київська пектораль». Вистави «Людина з Ламанчі», «Майстер і Маргарита», «Закон танго», «Розпусник», «Щастя», «Корабель не спаде" були відзначені театральними критиками і удостоєні премії в своїх номінаціях.
Всі актори Нового театру на Печерську активно знімаються в художніх фільмах і телесеріалах.

Усі роки свого існування театр підтримує тісні контакти і проводить спільні проекти з Посольством королівства Швеція; Шведським інститутом, Британською Радою в Україні, Гете Інститутом в Україні, Культурним центром при Посольстві Республіки Італія, Культурним центром при Посольстві Аргентинської Республіки.

Серед акторів театру: Бакланов Григорій, Васин Олександр, Заец Володимир,, Кистень Катерина, Крижанівський Олександр Владимирович, Мамчур Владислав, Рубашкин Ігор, Рушковський Миколай Миколайович, Український Борис та ін.

Вікторія Зубенко - стиліст, фешн-критик та фешн-консультант, постановник показів
мод та редактор багатьох модних журналів.

Стояла у витоків UFW, була ведучою першого тижня української моди, яка мала
назву «Сезони моди» .

Має декілька нагород від Ukrainian fashion week як «стильна людина» та
дипломант у проекті «fashion- патріот», людина яка промотує українську моду.
Має першу премію «Днів національної моди», як фен-постановник, за постановку
колекції Сергія Бизова «Кохання Дракули».

Топ-менеджер бренду «Сергій Бизов» .
Директор модельного агентства «Профиль» .
Ведуча програми на телеканалі Інтер «Модна цирульня».
Продюсер телепрограми «Телевізійний центр моди».
«Черная жемчужина» – нагорода кращому стилісту 2003 року, після зйомки
проекту «Осенние зборы» для журнала Офісель .

Відвідує всі визнані тижні моди – Паризьку, Міланську, Лондонську, та робить
нотатки з приводу модних тенденцій на наступні сезони

Постановник багатьох показів відомих українських дизайнерів – практично всі
покази Лілії Пустовіт та Сергія Бизова, а також Роксолани Богуцької, Андре Тана
та інших.
Є незмінним постановником конкурсу молодих дизайнерів «Сезони моди-Погляд
у майбутнє» та учасником проекту «Ukrainian fashion game»

В 2013 році засновує Центр культурних ініціатив "Відповідальне майбутнє»
(Responsible Future) який займається просуванням талановитих дітей в царині
класичної музики, зокрема дітей переселенців. В 2018 започаткувала
культурологічно-просвітницький фестиваль KAMIANKA MUSIK FEST.

Проект BERVY народився в 2014 році.

Закінчила київський інститут кіно і телебачення за спеціальністю фотохудожник.
Працює фотографом, знімає портрети на плівку і мануальну техніку, також працює
над особистими проектами, пейзажами і натюрмортами.

Інтерактивні спектаклі автора Наталі Даценко, що робить постановки на стику форматів, показують по всьому світу.

Інтерактивне дійство занурює наших дітей в світ творчості, літератури, музики, театру, знайомить і захоплює. Діти створюють з крафту та паперу різноманітних героїв творів, які потім несподівано оживають.

«Автопортрет с Букетом»
Куратор - Юлия Лазаревская
Юля Лазаревська – кінорежисер, сценарист, художник, скульптор.
Член Національної спілки кінематографістів України.
Народилась у Києві. Має вищу музичну освіту.
Авторка численних мультимедійних проектів та документальних фільмів.
Персональні виставки: в Києві, Харкові (Україна), Празі (Чехія), Аугсбурзі (Німеччина), Сент-Полі (США).
Мистецька премія «Київ» ім. Івана Миколайчука 2015р. за фільм «Ігор Шамо. Постлюдія» (сценарист, режисер та художник Юля Лазаревська) .
Гран-прі «Золотий перетин» та звання «Художник року» V міжнародний АРТфестиваль Київ 2000р.
Приз « Надія України» проект «Видатні мисткині України» Київ 1998р.
Приз проект «Образи 1+1» Киів 1997р.
Гранд ЦСМ Джоржа Сороса проект « Інша половина, або вітання Тонету» Киів 1995р.
Твори знаходяться в Національному музеї декоративно-прикладного мистецтва, Музеї сучасного мистецтва України, в галереях та приватних колекціях України, Чехії, Німеччини, Нідерландів, Швеції, Ізраїля, Франції, Англії, Канади, Австралії та США.

Вікторія Польова — українська композиторка, член Національної спілки композиторів України . Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2018) .
Працює у симфонічному, хоровому, камерно-інструментальному жанрах. Ранній період творчості Вікторії Польової пов'язаний із естетикою авангарду та полістилістикою (балет «Гагаку», «Трансформа» для симфонічного оркестру, «Anthem» для камерного оркестру, «Епіфанія» для камерного ансамблю, кантати «Ода Горація» і «Світе тихий»). З кінця 1990-х її музика стилістично тяжіє до так званого «сакральному мінімалізму» ( Арво Пярт , Генрик Гурецький , Петеріс Васкс , Джон Тавенер). Значний період творчості Вікторії Польової пов'язаний із вивченням та втіленням у музиці богослужебних текстів.

Твори Вікторії Польової виконуються на таких сценах, як Бетховенський фестиваль у Бонні (Німеччина), Фестиваль камерної музики у Локенхаузі (Австрія), Фестиваль Юрія Башмета у Мінську (Білорусь), Пасхальний фестиваль Валерія Гергієва у Москві (Росія), фестиваль «Камерна музика поєднує світ» (Кронберг, Німеччина), Дрезденський музичний фестиваль, зали Берлінської та Кельнської філармоній (Німеччина), Театр Шатле (Париж, Франція), Рудольфінум-Дворжак зал (Прага, Чехія), Concert Auditorio Nacional de España (Мадрид, Іспанія), George Weston Recital Hall (Торонто, Канада), Yerba Buena Theater (Сан-Франциско, США), Oriental Art Center (Шанхай, Китай), Seoul Art Center (Корея), Esplanade Concert Hall
(Сінгапур), фестивалі сучасної музики в Україні , РФ , Швеції , Фінляндії , Швейцарії , Італії, Франції, Польщі, ОАЕ , США , Перу, Чилі.

У 2010, поруч з такими композиторами, як Гія Канчелі , Валентин Сильвестров , Леонід Десятников, Олександр Раскатов, Олександр Вустін, Віктор Кісін та Георгс Пелеціс, Вікторія Польова взяла участь у міжнародному проекті Ґідона Кремера «Мистецтво інструментовки», присвяченому Йоганну Себастьяну Баху та Глену Гульду.

У 2011 Вікторія Польова на запрошення Ґідона Кремера стала композитором-резидентом XXX фестивалю камерної музики у Локенхаузі (Австрія).
Вікторія Польова — лауреатка Мистецької премії «Київ» ім. Артемія Веделя (2013),
міжнародного конкурсу «Spherical Music» (США, 2008), Премія імені Бориса Лятошинського (2005), Всеукраїнського конкурсу композиторів «Псалми Третього Тисячоліття» (I премія, 2001), Премії ім. Левка Ревуцького (1995).

Її твори публікуються швейцарським видавництвом «Sordino Ediziuns Musicalas».

1965 – 1972 р. - отримала середню музичну освіту, музична школа №4
1975 – 1986 р. - навчалася у технічних вишах Калініна та Ленінграда (бувш. СРСР) за
спеціальністю електромеханік.
1982 - 1994 р. працювала звукорежисером у театрах Києва – Національному академічному театрі ім.Івана Франка та Молодому театрі. За часи роботи була автором звукового оформлення більш ніж 40 вистав, серед яких «Візит старої дами» реж. С.Данченко, «Майстер та Маргарита» реж И.Молостова, «Пам'ять» реж. М Нєстантінер, «Дорога Олено Сергієвно» реж. В.Оглоблін, «Віяло леді Уіндермир» реж. В. Шулаков, «Археологія» та «І сказав Б.» реж. В.Більченко.
1991-1996 р. навчалася на телережисерському курсі КДІТМ ім. Карпенка-Карого, майстер Кісін В.Б. Отримала диплом спеціаліста, режисер телебачення
1996 р. - здійснила постановку спектакля «Чекаючи на Годо» за п'єсою С.Бекета,
Київський експериментальний театр, який з успіхом був представлений на відомих
театральних майданчиках Европи. Вистава була в репертуарі Київського Молодого театру до 2018 року.
В різні роки здійснювала театральні постановки з акторами київських театрів,
телевізійними ведучими та студентами – 2005 р. - «Холідей» за п'єсою Л.Тумазова ,
2009 р. - «Монологи Муру» за оповіданнями сучасних німецьких письменників (вистава гралася на фестивалі «Натхнення» та в музеї Муру м. Берлін),
2011 р. «Безсоння і Гомер» за поетичними творами Ю.Буряка,
2012 р. «На Р. як Роза» за п'єсою Р.Хільдебрандта (виставу грали в музеї Муру м. Берлін), 2015 р. «Левіафан» за твором А.Шмідта та документальними текстами свідків військових дій в Україні 2014-2015 років (актори – відомі телеведучі каналу ICT V), 2015 р. «В очікуванні Европи» за фотопроектом німецького фотографа Франка Гаудліца, 2016 р. театралізоване читання «Школярки з Вітербо» за п'єсою Гюнтера Айха, 2017 р. організатор семінару «Хей, де твоя історія» Фонд Генріха Бьоля, спільно з домом освіти та культури «Майстер Клас» та драматургом Дмитром Левицьким, 2019 р. «Жива антологія австрійської поезії» за поетичними творами сучасних австрійських поетів.
1996-1999 р. режисер популярного телешоу «Миколина погода»,
З 2000 р по сьогоднішній день режисер телеканалу ICTV/
1999-2001р. автор і ведуча програми «Коло ночі» на радіо Континент.
2002 р. - брала участь у семінарі «Достроим вертикаль» Школа Драматичного Мистецтва Анатолія Васильєва м.Москва.
З 2007 р. по сьогодні викладаю дисципліни «Майстерність телеведучого» та «Роботу
режисера з актором» у КНУТКТ ім. Карпенка-Карого.
2008 р. як режисер зняла документальний фільм «Дім Сонця» про дітей-безхатченків м. Донецьк.
З 2011 року постійний режисер літературних читань поезії та сучасної зарубіжної
літератури на Книжковому Арсеналі.
Співпрацює з Самоорганізованим театром людей похилого віку.
2018 р.- режисер-постановник вистави «Життя на городі, або веселі пригоди овочів» за п'єсою О.Славинської з акторами цього театру.

Тетяна Хорошун - композиторка, студентка НМАУ ім. П. І. Чайковського.
Авторка акустичної та електроакустичної музики, музики до перформансів, звукових
інсталяцій, відео та кіно. Співавторка та виконавиця електроакустичного дуету GUMA
та дуету «перша_стрічка».
Музика композиторки звучала на багатьох українських та зарубіжних фестивалях
сучасного мистецтва, у рамках проекту KORA, арт-платформи IZONE та Мистецького
Арсеналу.
Тетяна працює над ідеєю звуку як емоційної реабілітації - за допомогою
електроакустичних імпровізацій та деяких спеціальних проектів. Її музика
характеризується використанням звуку як сирого матеріалу, у роботі з яким увага
приділяється самій акустичній та спектральній природі звукового об'єкту.

Олеся Здоровецька – українська виконавиця, композиторка та кураторка, що від 2012 року мешкає і працює у Західній Європі.
Учасниця міжнародних арт-формацій, а також авторка власних проектів. Працює з імпровізаційною, новою академічною, джазовою, афро-карибською та експериментальною музикою. Творить саунд-дизайн для театру і кіно.
Лауреатка міжнародних нагород DEIS з пректом "Ceol na n-Uisci"The Water Project / Iarla Ó Lionáird, Independent Music Award з гуртом Dislocados, Asylum Arts Award з Асею Гефтер за проект "In the footsteps of Debora Vogel', та Arts Council England/PRS Fund з Sefiroth Ensemble.
Європейські тури з лондонським театром Erratica , Yurodny Ensemble, німецько-українським проектом 'Niemandsland', а також авторським сольним проектом на вірші сучасних українських поетів 'Telling Sounds'.
Олеся є засновницею міжнародної культурної ініціативи UI Platform (UICP) а також кураторкою поетично-музичної платформи Phonica в Ірландії.

Дует "Сестри Тельнюк", як професійний колектив, сформувався 1986 р. Творчiсть сестер критики квалiфiкують, як "ковток свiжого повiтря", "лiки вiд розпачу", "мiстерiю слова й музики", справедливо вважаючи дует "останнiм бастiоном високої поезiї та музики у просторi сучасної української пiснi". Дійсно, вони мало чи не єдинi з-помiж вiтчизняних виконавцiв використовують тiльки справжню поезiю i виступають тільки "наживо" (як в акустицi так i у електронiцi), дотримуючись найвищих фахових вимог.

Творчість дуету 1998 р відзначено премією ім. Василя Стуса за внесок у розвиток української культури. Сестри Тельнюк є лауреатами національного конкурсу "Нові Імена" (1987 р.), лауреатами фестивалю "Червона Рута" (1989 р., 1991 р.). 2009 р. Галі та Лесі Тельнюк присвоєно звання заслужених артисток України.

2000 р. - 2001 р. у Львівському драматичному театрі імені Марії Заньковецької під керівництвом Федіра Стригуна було поставлено виставу "У.Б.Н." на слова Галини та музику Лесі Тельнюк. Драма "У.Б.Н." стала культовим явищем та викликала величезний резонанс у суспільстві.

Творчий доробок сестер налічує дев'ять альбомів

У своїх піснях Галя та Леся Тельнюк використовують лише високу поезію, а їхні перформанси дають відчуття театрального дійства для втаємничених, з власною драматургією і особливою схемою розгортання образів, це розмова сестер між собою і водночас щирий діалог із кожним глядачем.

«ТЕЛЬНЮК: Сестри» - це ідеальний синтез музики та слова.

Baby Mozart

Команда Baby Mozart створила ексклюзивну програму для батьків і немовлят від 0 рочків - концерт класичної музики з елементами анімації.

"Якщо Вам не до душі Моцарт, що лунає із пластмасових іграшок, якщо Ви відчуваєте культурний голод і прагнете справжнього звучання живої, класичної музики для себе і своєї дитини - Вам до нас!", - кажуть орагнізатори.

Анна Небаба (фортепіано), 14 років м. Донецьк
Виконавські досягнення:
ІХ Міжнародний фестиваль-конкурс «Співзвуччя» (м. Маріуполь, грудень 2012р.) - І премія
ХІ Всеукраїнський конкурс «Класичний Меридіан» (м. Київ, червень 2013р.) – І
премія
ХІІ Міжнародний фестиваль-конкурс «Співзвуччя» (м. Маріуполь, грудень 2013р.) - І
премія
XVI Міжнародний конкурс-фестиваль дитячого та юнацького виконавського
мистецтва
«Акорди Хортиці» ( м. Запоріжжя 27 березня - 1 квітня 2016 р. ) - І премія (соло), ІІ
премія (соліст з оркестром)
IV Міжнародний інструментальний конкурс Євгена Станковича (м. Київ,11-18 квітня
2016 р.) - І премія (соліст з оркестром)
XIМіжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця «Горовиць
– дебют» (м. Київ, квітень 2016р.)- ІІ премія (номінація С)
VI Міжнародний фестиваль-конкурс юних виконавців з оркестром «Музичний
листопад» (м. Маріуполь, листопад 2016р.) - І премія
VII Міжнародний конкурс молодих піаністів (м.Тбілісі, 1-8 травня 2017р.) - І премія
та спеціальний приз «Юний віртуоз»
V Міжнародний конкурс молодих піаністів ім. Шопена (м. Дніпро, 2018р.) - I премія
XIІ Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця
«Молодша група» (м. Київ, квітень 2018р.)- II премія, Спеціальний приз «За краще
виконання твору з репертуару В. Горовиця»
Участь у міжнародному курсі камерної музики у Національному університеті
«Острозька академія» OSTROHINTERNATSONALCHAMBERMUSICCOURSE,
професор Наталя Пасічник (Україна – Швеція, червень 2018р.)
Запрошена українським інститутом музики у Швеції взяти участь у концерті
YOUNGTALENTSUKRAIN (Швеція, м. Стокгольм – вересень 2018р.)
V Міжнародний конкурс «Резонанси» (25 жовтня, 2018 р., м. Париж) – I премія
13 Міжнародний конкурс Празької консерваторії «MladiKlavir» (1 грудня, 2018р., м.
Прага) – Гран-прі «LaureateofTheYoungPianoofthePragueConservatoire 2018»
IX Міжнародний конкурс концертмейстерів «Amadeys» (м.Харків, березень 2019р.) –
Гран-прі
Виступ з заслуженим академічним симфонічним оркестром Українського радіо в
НМАУ імені П.І. Чайковського у концерті «Симфо-опера. Рік музики М.Скорика в
Україні» (20 березня 2019 р., м. Київ)
V Міжнародний конкурс юних піаністів «AstanaPianoPassion» (Казахстан, м. Нур-
Султан, травень 2019 р.) – лауреат III премії

Василькова Олександра

10 років. Навчатися грі на скрипці почала у 6 років.
Зараз навчається у КССМШ ім. Лисенка у 4 класі .
Педагог Народна артистка УкраїниБогдана Півненко.

Перемоги у конкурсах:
2015
Міський відкритий конкурс "Юний віртуоз" I премія.
2016
Відкритий конкурс скрипалів та віолончелістів ім. Л. Когана I премія;
Міжнародний конкурс-фестиваль "Акорди Хортиці" I премія;
Всеукраїнський мистецький конкурс "Різдвяні мініатюри" I премія.
2017
I відкритий конкурс скрипалів та віолончелістів ім. М. Полякіна Iпремія;
Всеукраїнська муз. Олімпіада "Голос країни" листопад Гран-Прі;
Всеукраїнська муз. Олімпіада "Голос країни" квітень Iпремія;
Міжнародний інструментальний конкурс Є. Станковича I премія.
2018
Боюссель Міжнародний конкурс Л. Когана II премія;
Міський конкурс "Юний віртуоз" Гран-Прі;
Міжнародний конкурс-фестиваль "Акорди Хортиці" I премія.
Всеукраїнський конкурс молодих скрипалів пам'яті Д. Ойстраха Диплом "Наша надія".
2019
Міжнародний конкурс «Львівський віртуоз» - 1 премія

Антон Бондаренко (фортепіано) ,16 років, м. Запоріжжя.

Музикою почав займатись у віці п'яти років.
За період навчання в музичній школі приймав участь у міських, обласних,
всеукраїнських та міжнародних конкурсах, де неодноразово ставав лауреатом
I та II ступеня.
Міжнародний конкурс-фестиваль «Акорди Хортиці», Міжнародний конкурс-
фестиваль «Київський колорит», International Olympiad «My world-art»,
Всеукраїнський конкурс-фестиваль «Чорноморські вітрила», Всеукраїнський
конкурс «Чарівний камертон» та багато інших.
В 2015 році на Міжнародному конкурсі-фестивалі «Акорди Хортиці»
приймав участь в номінації «Соліст з оркестром» із Запорізьким академічно-
симфонічним оркестром під управлінням Народного артиста України
В'ячеслава Реді.

У 2017 році у рамках Міжнародного конкурсу-фестивалю «Київський
колорит» грав з Державним естрадно-симфонічним оркестром під
управлінням Заслуженого діяча мистецтв Миколи Лисенка.
В 2017 році мені було присвоєно звання «Артист Запорізької міської дитячої
філармонії».
В 2017 році вступив до ДАМ ім. М.І.Глінки (музичний коледж) за фахом
«Фортепіано», в клас професора Чеснокової Н.Ю.
В 2018 році став лауреатом таких конкурсів:
- Відкритий конкурс молодих піаністів (м. Запоріжжя, березень 2018р.) -
I премія.
- XVIII Міжнародний конкурс-фестиваль дитячого та юнацького
виконавського мистецтва «Акорди Хортиці» (м. Запоріжжя, березень -
квітень 2018 р.) – ІІ премія (соліст-інструменталіст).
В рамках соціальної програми збереження культурної спадщини України
приймав участь у Культурологічно-просвітницькому фестивалі класичної
музики «Kamianka music fest» (м. Кам'янка, 9.06.2018 та 2019 роках.).
Брав участь у Міжнародному курсі камерної музики «Ostroh international
chamber music course», м. Острог, 25.06. – 01.07.2018р.
Брав участь у II фестивалі української музики в Швеції «Переосмислюючи
Європу: Україна» (м. Стокгольм, 1.11 - 4.11.2018р.).

Катерина Левенталь народилася в Ташкенті, столиці Узбекістану, однієї з республік колишнього Радянського Союзу. Катерина переїхала до Голландії у 1993 р. і продовжила там навчання гри на арфі в Консерваторіях Енсхеде, Роттердама та Детмольда (Німеччина), а також Ліона. Після завершення навчання вона прагнула реалізувати свою любов до співу і розпочала навчання академічному вокалу в Королівській консерваторії в Гаазі. Обидві свої освіти Катерина завершила з відзнакою.

Наразі Катерина робить кар'єру оперної співачки та акторки театру. Вона працює солісткою у трупах De Nationale Opera, Jan Fabre/Troubleyn (Бельгія), LOD Gent (Бельгія), Toneelhuis Antwerpen (Бельгія), Muziektheater Hollands Diep Dordrecht, Opera Trionfo, Veenfabriek Leiden, Opera Spanga, Opera Nijetrijne, Holland Opera, Silbersee, LeineRoebana, Opera de Calais, Diamantfabriek та інших.

Катерина виступала сольно з пісенним й ораторним репертуаром у відомих концертних залах, театрах і на театральних площадках в Нідерландах та за кордоном з творами Баха, Перголезі, Моцарта, Вівальді, Бетховена, Россіні, Пуленка та Дюрюфле. Разом з арфісткою Євою Теббе Катерина створила успішний дует під назвою "Duo Bilitis". Дует здобув декілька міжнародних премій, виступав на численних концертах камерної музики і фестивалях у Нідерландах та за кордоном і випустив свої диски на лейблі Brilliant Classics/Foreign Media. Новий диск 'Rêveries de Bilitis' із записом виконання творів Клода Дебюссі, вийшов у 2018 р. і мав великий успіх.

Разом із Крісом Колмейсом Катерина заснувала музичний театр "LEKS Compagnie" і реалізує музичні театральні проекти, зокрема Un Ballet Réaliste/Les Trois Sirènes, The Path (De Weg – Шлях), Pierrot Lunaire 2.0, La Voix Humaine FaceTime. У 2017 р. вийшла нова вистава 'The Border" (De Grens – Кордон), що є другою частиною їхнього успішного проекту «Шлях». У 2019 р. відбудеться прем'єра нового шоу 'Pique Dame' (Пікова дама).

У 2015 р. Катерина дебютувала на сцені Голландської національної опери з роллю Мелібеї в «Подорожі до Реймса» Джоаккіно Россіні. До її недавніх робіт належать, з-поміж іншого, «Місячний П'єро» Арнольда Шенберга у Токіо з ансамблем "Nomad" (Японія) та роль 'Дружини' в опері «Менует» (LOD Gent).

Марія Прилипко
Піаністка, Лауреат Міжнародних конкурсів, продюсер.
Автор проекту класичної академічної музики «Intermezzo, Світські музичні вечори»
Засновник і керівник музичної студії «Broadway Kids Studio» .
«Ось уже сьомий рік ми ставимо ліцензійні бродвейські мюзикли, адаптовані для дітей мовою оригіналу. За ці роки ми поставили три версії мюзиклу «Багсі Мелоун», дві постановки мюзиклу «Енні», і, відзначивши наш перший невеличкий ювілей, п'ять років, - поставили Broadway Kids Show в 2017 році - вперше, на великій сцені театру, з великим симфонічним оркестром ».
Наступний крок студії і продюсера: замовити українським сучасним композиторам оригінальний мюзикл українською, провести жорсткий кастинг і зробити абсолютно новий і революційний мюзикл-продукт не тільки з дітьми і підлітками, але і з дорослими професійними акторами.

Музично активний з 1991 як учасник рок-групи.
У 1998 починає працювати з електронною музикою. У 2000 Андрій створює Nexsound records, як платформу для просування на світову музичну сцену експериментальної музики з України. У 2002 отримує номінацію як кращий ембієнт виконавець інтернет ресурсом "Das Musik" у Німеччині. До теперішнього часу під усіма псевдонімами Андрій видав понад 50 альбомів на таких лейблах, як Staalplaat / Нідерланди, Ad Noiseam / Німеччина, Zeromoon / США, Spekk / Японія, Nexsound / Україна. Спільні роботи з Francisco Lopez, Kim Cascone, Jeff Surak, Martin Brandmayr (Radian), Jason Kahn та ін. Живі виступи на фестивалях Club Transmediale / Німеччина, Ultrahang / Угорщина, Unsound / Польща, RX: TX / Словенія, RIXC / Латвія, Resistance / Словаччина, та на багатьох інших фестивалях. У 2006 номінований французьким Qwartz electronic music awards в двох категоріях "Відкриття" і "Багатообіцяючий музикант" і нагороджений в категорії "Відкриття". Музика Андрія була використана у документальних та художніх стрічках Франції, Німеччіни, України та Аргентини. У 2006-2007 роках - куратор фестивалю «Деталі Звуку». У 2007 бере участь в українській експозиції на 52-му Венеціанському Бієнале. C 2013 - директор фестивалю прогресивної музики і медіа-арту Next Sound в Києві.

Курс включає в себе щоденні вокальні заняття та тренінги, 3 або 4 репетиції симфонічного оркестру з викладачами та диригентами (учасниками диригентського воркшопу), а також круглі столи та дискусії між учасниками, викладачами та гостями.

Крім того, курс включає в себе ознайомлення з особливостями вокальних і диригентських технік, технік виступу з симфонічним оркестром, аналізу тексту та ролей, інтерпретації, перебування на сцені, а також самоорганізації та кар'єрного розвитку.

Курс проводиться англійською, а також німецькою, італійською, російською й українською мовами.

До програми приймаються лише 12 вокалістів.

Українські вокалісти мають пільгові умови навчання.

Активні учасники обирають роль, будь-які 2-3 арії та/ або сцени з репертуарного списку, який вони повинні заздалегідь вивчити і підготувати. Обрані арії виконуються на концертах із симфонічним оркестром.

Окрім необхідного репертуару, кожен учасник готує 2-3 арії або авторські пісні за власним вибором із фортепіанним супроводом, для виступу на звітному концерті.

Кожен вокаліст працює з диригентами ― учасниками диригентського воркшопу.

У рамках воркшопу пройдуть 3 публічні концерти: звітний концерт у неділю 18 серпня, понеділок 19 серпня та вівторок 20 серпня , разом із Національним президентським оркестром України на сцені "Софії Київської".

Курс включає в себе щоденні заняття з викладачами та співаками (учасниками вокального воркшопу), парні тет-а-тет сейшни «диригент-вокаліст» та 5 генеральних репетицій з симфонічним оркестром (без фортепіано, квінтету або секстету, навіть без ансамблю, в якому одна людина виконує одну партію ― тільки симфонічний оркестр!), 2 генеральні репетиції та публічні концерти учасників 19 та 20 серпня 2019 року.

Курс проводиться англійською, а також німецькою, російською й українською мовами.
До програми приймаються лише 12 диригентів.
Українські диригенти мають пільгові умови навчання.

Активні учасники обирають репертуар, який вони повинні вивчити і підготувати заздалегідь. Вони виступають на сцені з оркестром (до 100 хвилин). Кожен диригентський сейшн завершується обговоренням/ семінаром. Теми включають в себе диригентську техніку, вивчення нот, інтерпретаційну та репетиційну техніки, мистецтво вокального тренування та диригентських речитативів і арій з оперними співаками. Диригенти працюють із оркестровим репертуаром і аріями (2/3) або дуетами співаків. Надається кілька індивідуальних тренувальних залів із фортепіано.

У рамках воркшопу проводяться 2 публічні концерти на сцені "Софії Київської" з Національним Президентським оркестром України 19 та 20 серпня 2019 року. Кожен активний учасник гарантовано диригує під час концертів.

Окрім фінального концерту учасників відбудеться концерт запрошених викладачів.

Усі концерти проходять га головній сцені Софії Київської.

Диригент (головний запрошений диригент Національного симфонічного оркестру Литви), композитор, професор Університету Адельфі ( Італія/ Австралія).

Крістофера Ліндона-Гі було включено в 600-сторінкову книгу та музичний альбом звукозаписуючої компанії Naxos під назвою «A to Z of Conductors», що охоплює всю історію диригентського мистецтва від Ханса фон Бюлова і Артура Нікіша до сьогоденності. Крістофер Ліндон-Гі був номінований на «Греммі» в 1998 році за «Найкраще оркестрове виконання» і перший том своєї новаторської серії повних робіт Ігоря Маркевича (спочатку випущеного на Marco Polo); в 2003 році за запис світової прем'єри «Симфонії №5» Джорджа Рохберга (Naxos 8.559115) на Naxos American Classics; і знову в 2007 році за запис скрипкових концертів №1 і №3 Ханса Вернера Хенце (Naxos 8.557738) разом із Пітером Шеппардом Скарведом і Симфонічним оркестром радіо Саарбрюккена (наразі Deutsche Radio-Philharmonie). Інші записи були перераховані в розділі «Вибір редактору Грамофону» (Лондон), журналі «Fanfare» («Видатні компакт-диски року»), книзі «Penguin Guide to Compact Discs», списках премії «Rosettes» і «Key Recording». Також Крістофер отримав премію «Pizzicato» в Люксембурзі. У 1994 році він був названий «Артистом року» Австралійською національною групою критиків і цього ж року удостоєний нагороди «Найкращий диригент» Сіднейської опери. Відомі недавні його записи включають в себе «Симфонію №1» Джорджа Рохберга в її прем'єрному записі (Naxos 8.559214); Другий том повних робіт Едгара Варезе (Naxos 8.557882), включаючи масштабну оригінальну версію «Ameriques» для ораторії «Le Paradis perdu», випущену в 2008 році.

Будучи часто запрошуваним диригентом для участі у Варшавському осінньому фестивалі, він представив чотири світові прем'єри під час одного концерту на ювілейному п'ятдесятому фестивалі в 2007 році. Це були нові симфонії словацького композитора Романа Бергера, провідної композиторки Литви Онуті Нарбутайте та польських композиторів Єжи Корновіча й Олександра Ласоня. Крім того, Крістофер очолив заключний концерт на Фестивалі музики Павла Шиманського у листопаді 2006 року, а також у Варшаві, де було представлено шість великих творів цього сучасного композитора Польщі. У 2008 році набір із чотирьох DVD, включаючи цей повний концерт, був випущений компанією «Polskie Wydawnictwo Audiowizualne» в загальносвітовому масштабі. Композитор Ліндон-Гі був удостоєний премії Фонду Онассіса в 2001 році, тричі отримував премію «Sounds Australian», премію Адольфа Співаковського та двічі ― стипендію Макдауелла. У 2006 році його музика з «Paradiso» Данте («Frammento del Dante») була вперше виконана у Флоренції німецьким ансамблем «SingerPur» ― призером «Echo Klassik»; його «Music für Salteninstrumente» була нещодавно представлена в декількох країнах (включаючи Владивосток, який знаходиться на Далекому Сході Росії); також було представлено твір «Over Litton» на основі поеми Едварда Сторі ― прем'єра відбулася в Уельсі на 25-му Фестивалі «Presteigne», перш ніж отримати широке визнання в Нью-Йорку, Австралії й інших країнах. Зараз у розробці знаходяться: композиція для лютні й тенора «Lieder des Morgensterns» ― нова робота для «SingerPur» на слова Мільтона; композиція «... und unter den Blättern saß Er, weinend» для струнного квартету; композиція для другого струнного оркестру під керівництвом німецького диригента Еккарда Шлейфера; композиція «Etudes canoniques» для «Harpsichord Unlimited» (Нью-Йорк); симфонія під назвою «Symphony of Dreamtime», шанобливо присвячена аборигенному доробку Австралії.

Ліндон-Джі вивчав диригування під керівництвом Рудольфа Шварца в Лондоні та Франко Феррари в Римі, де Леонард Бернстайн почув, як він диригував на студентському концерті, а потім запросив його вчитися до Танглвуду. Пізніше він тут працював також під керівництвом Моріса Абраванеля, Еріха Лейнсдорфа й інших. Крім того, Крістофер працював асистентом Бруно Мадерно в Ла Скала (Мілан), пізніше ставши другим диригентом у Театрі Реджо в Турині, працюючи також із Національним симфонічним оркестром італійського радіо та телебачення (RAI) в цьому ж місті. Разом із композитором Лоренцо Ферреро він став одним із засновників ансамблю «Fase Seconda», який презентував десятки нових робіт по всій Італії, Німеччини, Франції та на багатьох міжнародних фестивалях. Крім того, композитор навчався разом із Гоффредо Петрассі в Римі, Лучано Беріо, Сільвано Буссотті, Жаном Мартіноном і великим музикознавцем Британії Артуром Хатчінгсом, що має неабиякий потужний вплив навіть кілька десятиліть потому.

Сопрано, професор Університету Хофстра (Нью-Йорк) і коледжу Святого Олафа (штат Міннесота, США).

Швейцарський журнал «Opernwelt» розповів про її «...надзвичайно красивий голос, що має багато кольорів і відтінків... Це співачка, яка також є актрисою від природи». Вона виступала в оперних театрах Німеччини, Австрії, Франції, Італії, Японії, Ізраїлю, Південної Африки та Сполучених Штатів Америки, включаючи Метрополітен-оперу, Віденську державну оперу, Штутгартську оперу, театр Шатле в Парижі, міський театр Клагенфурта, Зальцбургський фестиваль, Клівлендську оперу, оперний оркестр Нью-Йорка, Нью-Йоркську оперу та фестиваль мистецтв у Сполето під керівництвом таких видатних диригентів, як Джеймс Лівайн, Герберт фон Караян, Емманюель Війом та інші. Крім того, Таммі Хенсруд виступала на багатьох концертах у США, Канаді та Європі, а також записувалася разом із Філармонійним оркестром Нідерландського радіо, оркестром «Süddeutsche Rundfunk» і камерним оркестром Манхеттену. Її основний репертуар включає в себе видатні оперні ролі Штрауса, Моцарта, Россіні, Белліні, Пуччіні й оркестрові твори Малера, Берліоза та Вагнера. Її європейський дебют у якості Ромео в «Капулетті та Монтеккі» відбувся, коли Таммі була учасником програми молодих артистів Віденської державної опери. Незабаром пані Хенсруд почала отримувати запрошення до оперних театрів Німеччини, Австрії й Італії.

Найбільш універсальна артистка Таммі Хенсруд віртуозно виконує твори у стилі контемпорарі, мюзиклу, джазу, а також класичного і оперного жанрів. В якості перекладача Курта Вайля та кабаре вона виступала у моновиставі в театрі Люсіль Лортель, Кафе Сабарський, Клубі Гравців у Нью-Йорку та Національній концертній залі в Дубліні (Ірландія). Як прихильник сучасної музики, пані Хенсруд виконувала світові прем'єри у Карнеґі-Холі, Центрі виконавських мистецтв «Symphony Space» та Центрі сучасної опери в Нью-Йорку, а також у Німеччині та Австрії. Одним із досягнень пані Хенсруд була роль Матері Абатиси у фільмі-мюзиклі «Звуки музики» в театрі «Ордуей» у Сент-Полі. У 2008 році пані Хенсруд заснувала «Feminine Musique» ― вокальний дует, присвячений музиці композиторок, який прославився у США і Європі. Вона також є членом-засновником тріо «Enigma», що спеціалізується на вокальній камерній музиці для голосу, віолончелі та фортепіано.

Пані Хенсруд отримала ступінь бакалавра музики (віолончель), магістра музики (вокал), а також ступінь магістра університету Північної Дакоти. Вона продовжила післядипломну освіту за класом вокалу, отримавши стипендію імені Фулбрайта в Штутгарті (Німеччина), де отримала диплом оперної артистки. Додаткове навчання проходила у Зальцбурзькому Моцартемі, Музичній академії Ференца Ліста та школі «L'ecole Hindemith» у місті Веве (Швейцарія). Із 2005 року вона працює на факультеті співу Університету Хофстра як ад'юнкт-професор з вокалу та запрошений ад'юнкт-професор з вокалу в коледжі Св. Олафа в Міннесоті, а також є керівником з вокалу «Summer Music Festival» в Ойстер-Бей. Крім того, Таммі є позаштатним викладачем інституту Westchester Summer Vocal Institute, літніх музичних фестивалів «S'onge D'éte» (Квебек) та «CW Post», програми «ArtBong Summer ArtSong» та музичного фестивалю «Музика в Альпах» (Бад-Гаштайн, Австрія).

Пані Хенсруд дає майстер-класи для Національної оперної асоціації, Національного конгресу класичних співаків і Конгресу Східного регіону (NATS), а також є членом журі Національної асоціації вчителів музики Національного конкурсу вокалу NATS NY та Східних регіональних конкурсів. Її студенти постійно отримують нагороди на різноманітних конкурсах і продовжують навчання в Бостонській консерваторії, Школі Джуліарда, Маннес-коледжі музики, Манхеттенській музичній школі, Школі музики Хартта, Консерваторії Пібоді, Гільд-Холі (Лондон, Англія), Оперному інституті Університету Ратгерс, Університеті Бінгемтона, Університеті Карнеґі-Меллона, Університеті Темпл, Чиказькому коледжі виконавських мистецтв Університету Рузвельта, а також гастролюють під час Бродвейських національних турів і постановок позабродвейських театрів.

Пані Хенсруд є членом таких організацій, як AEA, AGMA, NATS і NOA, а також літніх і великодніх фестивалів, Метрополітен-опери, Клівлендської опери, оперних оркестрів Джеймса Лівайна та Герберта фон Караян.

Дарла Ділтц, сопрано, виконувала різноманітні партії, з-поміж яких Донна Анна та Донна Ельвіра («Дон Жуан»), Лючія ді Ламмермур і Сестра Анжеліка (постановки в Ноксвілл Опера), Віолетта («Травіата»), Паміна і Перша дама («Чарівна флейта»), Нелла та Лауретта («Джанні Скіккі»), Гертруда («Гензель і Гретель»), Мімі та Мюзетта («Богема»), Вода («Маленький принц»), Графиня («Весілля Фігаро»), Фйорділіджі («Так чинять усі»), Тетяна («Євгеній Онєгін»), Мадам Баттерфляй, Таллула Картер («Готель "Касабланка"»), Гелена («Сон літньої ночі») та Старша Еліс («У славі відмовлено»).

«Нью-Йорк Таймс» назвав її «владною особистістю», оскільки їй вдалося привнести тверді, зосереджені інтонації та емоційну глибину до арій, які їй доручив Том Сіпалло в постановці опери «У славі відмовлено» (Glory Denied), здійсненій в Челсі Опера. «Опера Ньюз» назвав її партію Таллули Картер в записі «Готеля "Касабланка"» Томаса Пасатьєрі, здійсненому на «Олбані Рекордз», «виконаною грандіозно».

Дарла Ділтц співала сольні партії в таких ораторіях і концертах, як «Карміна Бурана» Карла Орфа, «Реквієм» і «Меса сі мінор» Моцарта, «Месія» Генделя, «Тебе, Бога, прославляєм» Гайдна, «Реквієм» Брамса, «Симфонія №9» Бетховена, «Ноксвілл: Літо 1915» Семюела Барбера, «Симфонія №3» Гурецького та симфонічна поема «Донька природи» (Luonnotar) Яна Сибеліуса.

Д-р Ділтц закінчила Середньозахідний державний університет (Midwestern State University) у Вічита-Фоллс, Техас. Вона отримала ступінь магістра в університеті штату Теннессі, Ноксвілл, і ступінь доктора філософії в університеті штату Кентуккі. Сьогодні Дарла живе в Нью-Йорку, де у неї є приватна студія з навчання вокалу. В університеті Адельфі вона викладає голосоведіння, вокальну педагогіку, історію джазу і є директором Оперного театру Адельфі. Вона є членом Ради директорів Національної асоціації викладачів вокалу (National Association of Teachers of Singing) і належить до організації «Опера Америка» (Opera America), а також до Національної оперної асоціації (National Opera Association).

Пані Дарла Ділтц є виконавчим директором «Ред-Рівер Лірик Опера» (Red River Lyric Opera), популярної літньої програми для молодих митців в штаті Техас. Програма «Ред-Рівер Лірик Опера» зосереджена на техніці і манері виконання творів з репертуару оперного і музичного театрів.

Вокальний тренер, професор Університету Адельфі та Бруклінського коледжу (Нью-Йорк, США).

Доктор музики Віолетта Заббі ― професор і вокальний тренер в Університеті Адельфі (Нью-Йорк) і Бруклінському коледжі (Нью-Йорк, США). Музичний директор і диригент в «Vocal Production NYC», «Opera Slope», Нью-йоркській оперній студії та «Delaware Valley Opera».

В. Заббі є піаністкою і тренером в «Regina Opera», Університеті Хофстра, «DCINY International» і театрі «Opera Manhattan Repertory» в Нью-Йорку. В. Заббі є членом AMAO (Американської академії музичних мистецтв) і спеціальної вокальної програми у Москві (Росія) і Нью-Йорку (США).

В. Заббі є випускницею Одеської національної музичної академії (Україна).